Коли я був зовсім молодим студентом на останніх курсах університету, то почав зустрічатися з дівчиною.
У той час я працював на непоганій роботі, так що я міг дозволити собі переїхати з гуртожитку та винаймати невеличку квартиру в центрі міста.
Розпочалися стосунки, моя дівчина приїжджала до мене, користувалася моєю ванною, кухнею, ми разом валялися на ліжку за переглядом фільму, і вона їхала.
Вона також працювала, але заробляла небагато. Моєї ж зарплатні вистачало на оплату квартири, комунальних послуг. На решту грошей я купував собі одяг, балував свою дівчину.
А вона просто до мене приходила і весь час просила замовити їжу. До того ж, не дешеву, а дорогу з ресторанів. Бо фаст-фуд вона їсти не буде – погано позначиться на фігурі, а дорогі салатики, червону рибу, суші – вона смакувала залюбки, ще й хвалила мене: «Ти в мене такий добрий і щедрий, у жодної дівчини немає такого хлопця, як у мене».
А я, дурак, нарадуватися не міг, нічого не шкодував для неї, попросив її переїхати до мене, вона одразу погодилась. Хотів зробити пропозицію руки і серця.
Звісно, це звучить жахливо, але згодом я почав підозрювати її у меркантильності, тому що абсолютні всі витрати я брав на себе, а вона ще й капризувала часто, і за ті півроку, що ми жили разом, жодного разу сама не приготувала поїсти.
А кожного разу, як я просив її хоча б зайти до магазину, бо доставки їжі мені обходяться дуже дорого. То чув тисячу і одну відмовку: я позичила всі гроші подрузі; у мене багато справ, я не зможу купити продукти і так далі.
Тут я зрозумів, що ці стосунки розвиваються неправильно. Вона живе на всьому готовому.
Ввечері я зібрав усі її речі і виставив за двері, вона мовчки вийшла. Наступного дня вона почала ломитися до квартири, лаялась і проклинала мене.
Моя заробітна плата не дозволяє утримувати дівчину, яка навіть їсти приготувати сама не може, а тільки вимагає багато.
Зараз я не є прихильником таких стосунків, тим більше, якщо це несерйозні відносини. Хочеш щось отримати, то дай щось навзаєм.
Мені не шкода грошей на доставку їжі, кафе, купівлю продуктів, оплату таксі тощо.
Я розумію, що чоловік повинен утримувати свою жінку, але якщо вона навіть не в змозі приготувати вечерю на нас обох, то вона мені не підходить.
Завести дитину із такою людиною – страшний сон. Все життя доведеться крутитися, як білка у колесі, щоб забезпечити не лише себе, а й дитину та жінку.
А як Ви вважаєте, чи варто ось так витрачатися на дівчину чи вона в такому випадку повинна хоча б готувати їсти/прибирати квартиру/купувати продукти, щоб хоча б якось відбити витрати?
