У мене є молодша сестра, їй нещодавно виповнилося сорок років. Вийшла заміж п’ять років тому, але це ніяк не завадило їй влаштувати сімейне життя з чоловіком та народити близнят. В принципі все було добре, але вона останнім часом почала дуже часто приїжджати до батьків додому та скаржитися буквально на кожну дрібницю.
Спочатку говорила як їй важко дається виховання дітей. Набридло сидіти в декреті, хоча вона могла вже давно з нього вийти та почати працювати, а дітей віддати в дитячий садок. У чоловіка на роботі проблеми почалися, потихеньку скорочують його колег, скоро й до нього черга може дійти.
Ще вона розповідала про те, що її чоловік почав приходити додому в не тверезому стані, витрачати гроші тільки на свої примхи. Через те, що грошей тепер мало, їй важко прогодувати дітей, та й щось приготувати собі з чоловіком.
Батьки постійно її жаліють, віддають майже всі свої запаси, під приводом того, що діткам все одно потрібно їсти все натуральне. І з грошима іноді допомагають, з пенсії останні заощадження віддають. Я коли приїжджаю до них, то не один раз кажу про те, що так робити краще не варто, інакше Віка вилізе їм на шию.
Сама Вікторія могла навіть кілька разів на тиждень приїхати та попросити грошей. В один із днів ми зустрілися і я їй сказав, що раз такий чоловік у неї поганий, то нехай розійдеться з ним. Навіщо терпіти?
Вона, до речі, прислухалася до моїх слів, подумав, що схаменулася нарешті, але ні. Десь через місяці три я приїхав до батьків та виявив там свою сестру. Вона повідомила мені про те, що розлучилася з Микитою, але він її вигнав з дому, сказав, що там буде жити тільки він, а Віка може й до мами з татом поїхати. Не знаю, що тепер робити з нею, їм буде важко жити всім разом.
