Коли ми з чоловіком одружились, свекруха переписала на нього квартиру, але не перестала вважати себе хазяйкою цього житла. Я не дуже переймаюся через гору брудних тарілок у мене в мийці, вважаю, що краще сходити у кіно, на прогулянку або просто разом відпочити, ніж двічі на день бігати зі шваброю. Чоловік до речі теж не проти, ми часто проводимо вихідні за містом. Але моя свекруха так не вважає. Ще й за збігом обставин я працюю вдома, тому в її розумінні, я цілими днями сиджу на дивані, а пил з полиць протерти не можу. В очі мені виказати своє невдоволення свекруха не наважується, тому почала насідати на чоловіка, що я погана хазяйка та господиня, і таки досягла свого.
Одного вечора чоловік запитав мене, коли я вимию вікна та випрасую штори, аби було затишніше. Я зрозуміла звідки вітер дує, проте не стала сваритися, а запропонувала йому разом зробити генеральне прибирання, адже ми мешкаємо у квартирі вдвох, він не заперечував. Після прибирання, я зініціювала за кожним закріпити свою частину роботи. Адже ми вдвох працюємо, заробляємо приблизно однаково, бюджет у нас спільний, разом хочемо швидше назбирати на нову більшу квартиру. За жеребкуванням чоловікові дісталися ванна та коридор, а мені – кухня і кімната.
Через тиждень вправ із ганчіркою після роботи, чоловік придбав робот – пилосос. Щоб умови були рівні, я попросила посудомийку, він не заперечував. Якось до нас завітала свекруха і знову почала виказувати, що витратили стільки грошей на техніку, а у квартирі, ще з порогу брудно, краще б на житло нове заощадили. Добре, вона не знає про існування клінінгових компаній та про те, що вони мають великий попит. Мабуть, якби свекруха дізналася, що саме представники однієї з них вимили вікна, випрасували та почепили штори, не розмовляла б з нами рік. Як тільки вона пішла, ми з чоловіком одразу поспішили у кіно. Вирішили, що наступного разу запросимо маму на обід у кафе.
