Ми з сестрою живемо з батьками. Вони у нас чудові та турботливі. Тато працює у фірмі, юристом. А мама прекрасна господиня.
Моя сестра Аміна весела та мила дівчина. З нею дуже цікаво спілкуватися та проводити час. Але вона дуже не пунктуальна.
Куди б вона не йшла, вона всюди запізнюється. Аміна є старшою від мене на рік й навчається у десятому класі. Тому батько вранці відвозить нас до школи, а далі їде на роботу.
Але ми завжди запізнюємося…
Коли я прокидаюся, то старша сестра ще спить. Її розбудити дуже важко. А потім, ми її ще годину чекаємо, поки вона зробить макіяж та поки одягнеться.
За цей час я встигаю повторити усі усні предмети та краще підготуватися до уроків. Справді, ми її дуже довго чекаємо.
Аміна не боїться запізнитися, їй головне щоб вона красиво виглядала, а от на навчання їй наплювати.
А от для мене навчання є важливим, оскільки цього року у мене екзамени та я хочу добре до них підготуватися. Й батькові теж на роботу не можна запізнюватися.
Ми її просимо, щоб вона прокидалася раніше й швидше збиралася, але вона далі усе робить по своєму.
Я сподіваюся, що Аміна найближчим часом перестане поводитися егоїстично та буде знаходити з нами компроміс. Або ж ми будемо їхати без неї, а вона може й пішки піти, зате красива.
