Скільки себе пам’ятаю, я завжди вважав свою сім’ю однією з унікальних, тому що мої батьки були дуже хорошими людьми. Це проявлялося тим, що вони часто мені допомагали, підтримували, намагалися зробити так, щоб я практично ні в чому не мав потреби. Мама й тато один одного дуже сильно любили. Але потім в якийсь момент моя мати стала різко змінюватися.
Згодом я почав розуміти, що і моя мати не дарма почала себе вести інакше, і батько не розлучався з нею по ряду простих причин. Мама просто розлюбила його, а тато до останнього тримався за свою дружину через мене, адже я був ще дитиною.
Поки я вчився в школі, це все так і тривало. Мати могла тижнями не приходити додому, у неї давно почалося нове життя з іншим чоловіком, а батько мало пити не почав від такого горя, я порадив припинити його та її страждання розлученням.
Так він і вчинив. Слухавку мама від нього не брала, тому вирішив подати заяву на розлучення самостійно. Спочатку їй це не сподобалося, вона теж про це думала, але хотіла разом з батьком це зробити. Пізніше мовчки приїхала до нас додому, зібрала свої речі та поїхала за місто до свого нового чоловіка, від якого у неї скоро народиться дитина.
На цей момент мені вже майже тридцять років. За цей час ми з батьком зуміли підняти один одного на ноги. Особливо я дуже вдячний йому за терпіння та за те, що не зламався, не опустив руки, а впевненим кроком йшов далі, продовжуючи жити без мами. Зараз вже я допоміг йому з житлом, купив трикімнатну квартиру.
І як тільки у нас все пішло добре, так відразу з’явилася жінка, яка нас кинула заради якогось там багатого мужичка. Так ще й не одна прийшла, а з дитиною на руках. Той її вигнав з дому, причина не відома, але мама коли прийшла до мого батька, почала розповідати про те, як їй було погано без нього й що вона хоче почати все спочатку.
Добре, що незабаром тато збирається знову одружуватися. Звичайно ж він відмовив матері, на що та сильно розізлилася та сказала, що він про це пошкодує. Дуже сумніваюся, що буде саме так.