Я здійснила свою мрію, але рідні за мене зовсім не пораділи, тому тепер замість того, щоб бути щасливою, почуваю себе винною перед ними

Моя сім’я це – мама, сестра з чоловіком і я. Ми проживаємо в невеликому містечку. Мама все життя пропрацювала медичною сестрою в лікарні. Тато помеr, коли я була ще маленькою, тому мама виховувала нас сама. На маленьку заробітну плату медичної сестри їй було нелегко це робити. Щоб мати підзаробіток, доводилося брати додаткові чергування, робити уколи знайомим і малознайомим хворим. Ми, звичайно, не голодували. А ось, що стосувалось обновок, поїздок на відпочинок, гаджетів, то з цим було скрутно.

Коли у вересні однокласники повертались із літніх канікул, то наперебій розповідали, де відпочивали. З захватом ділились враженнями про Болгарію, Єгипет, Туреччину. Я слухала і дуже їм заздрила. Мені так хотілося хоч раз побувати на морі, а я навіть не на всі шкільні екскурсії їздила.

Просити маму про таку поїздку не хотіла, знала, що допомогти мені у неї немає чим. Тому я вирішила заробити ці кошти сама. Я тоді вже навчалась в інституті та влаштувалась на роботу. За порадою подруги звернулась до клінінгової компанії, мене прийняли, але попередили, що пропускати замовлення не можна, тому що іншим дівчатам зі зміни доведеться виконувати роботу за мене. Після занять я поспішала на роботу, працювала допізна. Поверталась втомлена, а ще потрібно було готуватись до лекцій. Було складно поєднувати навчання і роботу. Але мені додавала сил думка, що моя мрія скоро здійсниться.

До літа я вже мала певні кошти. Почала готуватись до поїздки. Забронювала місце для проживання, замовила квиток на потяг. Я була щаслива. Своєю радістю поділилась з мамою. Але вона мій захват не розділила, сказавши, що зазвичай із перших зароблених грошей діти купують подарунки рідним. Що вчинила я зовсім необачно, бо кошти могла витратити на оплату гуртожитку, або хоча б купити речі на новий навчальний рік, якщо вже так не хотіла рідних порадувати гостинцями. Тепер їй доведеться знову допомагати мені з витратами, що я думаю лишень про себе та про власні бажання. Такі мамині слова мене дуже засмутили. Потім я трішки заспокоїлась і подумала, що, можливо, мама і має рацію. Але ж я просто хотіла здійснити свою мрію – побувати на морі. І ось тепер, замість того, щоб бути щасливою, почуваю себе винною перед своїми рідними.

Оцініть статтю
Я здійснила свою мрію, але рідні за мене зовсім не пораділи, тому тепер замість того, щоб бути щасливою, почуваю себе винною перед ними