У мене завжди було багато друзів, я просто екстраверт. Ще зі шкільних років у мене залишилось багато хороших людей, з якими я досі дуже тісно спілкуюсь. Але після вступу в університет, почалось також досить цікаве життя, і, звичайно, я зустрів ще декілька класних людей.
Під час святкування моїх днів народжень, завжди запрошував усіх: і університетських, і шкільних друзів, тому між собою вони були знайомі. Ми разом гуляли, влаштовували вечірки, загалом моє життя було повне розваг.
У нашій компанії були як і хлопці, так і дівчата. І звичайно, усі між собою рано чи пізно мали якісь стосунки, так буває у великих компаніях. Я також був закохай в одну дівчину, але тут було трохи складніше.
ЇЇ звали Валерія, з нею ми познайомились ще у школі, тоді я й закохався, але, хоч і був досить активним, не наважувався заговорити до неї. Ми почали дружити вже під час навчання в університеті, її у нашу компанію привела краща подруга, і тоді я зрозумів, що це доля!
Я почав робити усе можливе, щоб вона звернула на мене увагу, ми часто гуляли у двох, ходили по магазинах, але як друзі. Також у мене був дуже хороший друг Максим, я з ним досить тісно спілкувався та завжди про все радився, він був ніби найкращим другом, йому я й розповів про Валерію. Порадив мені сказати усе напряму на вечірці яка планувалась через тиждень. Я й вирішив так і зробити.
І ось я вже готувався до цього моменту. Ми усі разом були на природі, як раз був вечір, зорі романтика, подумав, що це як раз слушний момент, все сказати. Довго шукав якесь красиве місце, підготував шампанське свічки й все таке. Навіть полуницю купив! І звичайно потрібні були квіти, вирішив, що класно буде нарвати польових. І ось, вирушивши на пошуки, я побачив досить неприємну картину: Максим цілувався з Валерією. Це було жахливо, але я не міг нікого звинувачувати, ми ж з нею не зустрічались, але всередині мені чомусь було дуже боляче.
