Одного разу до мене приїхав батько, почав кричати на мене, нібито я не цікавлюся ним і навіть в гості ніколи не приходжу. А рідну внучку з самого народження не бачив, а вона вже до садочка ходить. Ще каже що мій брат просив передати, що я взагалі ніякої поваги до них не маю, все життя мене доглядали, а я навіть зателефонувати не можу. А хіба у мене є час? У мене сім’я, робота тяжка, донечка, іпотека. До того всього, вони ніколи мене не запрошували до себе, і їхати мені до них годин 3.
15 років назад батько був дуже засмучений, адже від Артема пішла дружина. Покинула його, і як бути далі? Дітей також забрала, для найстаршого всього 5 рочків. Що тепер робити? Будинок Артем зможе відсудити, звичайно з не найкращими умовами, але хоча б якесь житло буде. Але з дітьми зустрічатися вона не дозволить. Тому я вирішив не розказувати для них радісну звістку, що я нарешті одружуюся.
І про моє весілля я зміг розповісти лише через півтора місяця. Батько одразу ж поставив мене перед фактом, що грошей у нього немає, тому нічим не допоможе, тим паче що братові вони зараз важливіші. Подумаєш, і без них зможу. Для мене 30 років, моєму братові 25, його весілля було дуже розкішне, на нього пішло купа грошей. А мій батько навіть копійки не готовий дати, сказав нехай батьки дружини допомагають, тим паче я вже дорослий і можу сам заробляти, а в Артема горе, що ніхто окрім батька йому не допоможе.
Я прийняв рішення.
Саме так хотів зробити мій батько: наш будинок він продає і переїжджає до маленького занедбаного будинку у селі до мого брата, пізніше вони продають дім який змогли відсудити у колишньої дружини Артема, і купують нову квартиру в місті, де будуть жити вдвох.
Батько говорить, що Артем також тепер піде на роботу. А батько вже буде в домі господарювати. Батько зразу попередив, щоб я не сердився на нього: адже він віддав будинок тому, хто був з ним завжди поряд. Це все було не справедливо, але дружина підтримала мене, і сказала що ми й самі все зможемо. У нас народилися дітки, для батьків коханої я дуже сподобався, у нас з ними були прекрасні відносини. Я дуже багато і тяжко працював, щоб забезпечити сім’ю. А моя дружина була з дітлахами.
Нарешті моє життя налагодилося, тепер у нас все чудово! Але одного разу до мене приїхав батько, почав кричати на мене, нібито я не цікавлюся ним і навіть в гості ніколи не приходжу. Вияснилося, що брат за цей час кредитів понабирався, а на роботу так і не пішов. Батько говорить, що в них грошей навіть на їжу немає, не то що кредит виплачувати. А я стільки грошей заробляю і навіть копійкою допомогти не зміг. Але після того всього що зробив мій батько, я навіть бачити його не хочу, він сам заслужив таке ставлення до себе, тепер у мене своя сім’я. Що я зробив не так?
