Коли ми познайомилися з дружиною, була золота осінь. Це така романтична пора, яка, навіть, коли не хочеш закохуватися, все одно не вийде. Вона була чарівною брюнеткою з голубими очима. Досить рідкісне поєднання. Але це було кохання з першого погляду, хоча я в нього ніколи не вірив.
У нас швидко все розвивалося, і ми почали жити разом. Але так вийшло, що дружина завагітніла, і якось вже не гоже було з животом робити весілля. А потім вже було не до того. І так ми 20 років прожили в цивільному шлюбі. Син декілька разів пропонував нам розписатися хоча б, але все руки до того не доходило. Та й навіщо, стільки років прожили в любові, то і ще стільки проживемо. Дружина каже, що зараз у нас вже не такі стосунки як були колись, зникала романтика, побачення, компліменти. Але мені здавалося що це вже і так зрозуміло за стільки років, що я її люблю. А вона каже, що я її не розумію.
Так от, дочекали ми того часу, коли одружується наш єдиний син. Діти зробили дуже гарне весілля, але лише для своїх, гостей багато не було. Зате весілля було дуже романтичним. Дружину дуже це розчулило, і вона запропонувала мені, щоб ми взяли шлюб. Каже, що так ми хоч трохи повернемо романтику та якусь новизну у наші стосунки.
Я не знаю чи це потрібно. Як на мене, нам всього хватає. Ну нема романтики, але я ніколи в принципі й не був таким. А от дружина дуже любить ці всі мелодрами, побачення, сюрпризи. І завжди ображається, що я цього не розділяю.
Син теж переконує взяти шлюб, ніби це укріпить наші стосунки. Мені, якось не зручно в стільки років брати шлюб, ніби я вперше так пізно одружуюся. Хоча по факту, це так і є.
Дружина каже, що можливо я її вже розлюбив, і тому не хочу одружуватися, видумала, що я вже когось іншого знайшов. Та це не так, я ніколи ні з ким їй не зраджував, та і не збираюся. Мене все влаштовує. Чому вона так вчепилася того шлюбу. Це ж стільки мороки зараз: костюм, плаття, свідки. А вона ще схоче, щоб все гарно оформили, бо ж у неї цього не було. Я нейтрально до цього ставлюся. Якщо вже справді все зайде в глухий кут і вона буде ображатися, то напевно буду змушений зробити, так як хоче вона. Але надіюся, що вона ще передумає.
