У мене з подругами є спільний знайомий. Його єдиний мінус – це занадто закритість.
Вони з дружиною чекали другу дитину. Першою у них була дівчинка. На запитання, хто у них народиться, то вони відповідали, що на УЗД поки не можна розібрати стать.
Звичайно, що коли ми з чоловіком чули це, то усміхалися, адже УЗД завжди показує стать, а йому чомусь ні. І ось нарешті народився хлопчик. Вони з дружиною купили синю коляску, часто можна було їх бачити під час прогу4лянки у парку. Проте вони нікому дитину не показували.
Пам’ятаю, як одна сусідка сказала: «Дивись, яка маленька ручка, а ще – видніється рукавчик синього светрика. Точно хлопчик». До речі, ми ще дружно сумнівалися у статі дитини, допоки вона не підросла.
Звісно, це був величенький хлопчик. Ми трохи жартували над своєю недовірою, проте на це були свої підстави.
Якось я зі своїм малюком і друг з коляскою гуляли у парку. Ділимось про свої плани на літню відпустку. Кажу, що ми ще не визначилися. Чоловік до кінця не знає, коли звільниться. Він каже, що теж не знає.
Наступного ранку телефоную до його дружини, щоб запропонувати спільну прогулянку.
– А ми в Єгипті, полетіли цієї ночі, – відповіла вона.
– Ого. Оце сюрприз… немає слів …
Оце так історія. Виявилося, що якась знайома запропонувала їм гарячий тур. Вони нашвидкоруч спакували валізи.
Був ще випадок. Ми орендували житло у сусідніх будинках. На майданчиках було чимало огголошень від сусідів щось продати чи віддати безкоштовно. Такі платформи були корисними для взаємообміну і пошуку важливих речей.
Побачила аккаунт свого знайомого, вирішила підписатись. Побачила виставлену коляску молодшої, светрики, шапочки, сімейне авто. Думаю, може щось сподобається з їхніх речей можна буде дешевше взяти. Навіть не було інших думок.
І тут почалося. Ось вони купили квартирку у сусідньому місті і здають її під оренду.
І ось я про це дізналась, а друг мовчав.
Звісно, сусіднє містечко – значно дешевше, ніж наше, тому там нерухомість не є дорогою. Тому вони підскладали коштів і вирішили виставити своє житло на продаж, щоб розміняти на нове. Через деякий час оголош6ення на акаунті зникло, а тому вони вже, мабуть, придбали квартиру.
Звісно, ми продовжили спілкування, але друг, ніби води в рот набрав.
Тільки через кілька місяців сказав мені: «Ти знаєш, ми переїхали в інше житло».
І я собі: «Звичайно знаю, вже давно».
А вголос: «Ого, як несподівано …»
Якщо він так боїться, що я йому заздрю, навіщо взагалі зі мною спілкується?
У вас є такі друзі? Вам комфортно з ними спілкуватися? Мені зовсім ні, тому викидую таких людей зі свого життя.
