У мене є брат Михайло, з яким я провів майже усе своє життя. Різниця у нас невелика, він всього на два роки старший за мене, тому у шкільні та студентські роки у нас було спільне оточення. Навіть у гуртожитку жили в одній кімнаті, попри різні факультети.
І ось одного разу, святкуючи у місцевому клубі день студента, ми познайомились із компанією красивих дівчат. Серед них я одразу помітив Марину. Вона була стрункою рудоволосою та дуже привітною, я одразу закохався. Звичайно, щоб здивувати її, і щоб вона погодилась бути моєю дівчиною, довелось потрудитись, і в цьому допомагав мені Михайло.
Через декілька місяців залицянь, ми все-таки стали офіційно зустрічатись. Тоді, мені здавалось, що все просто чудово. Моє життя з Мариною було ніби із фільму. Звичайно, що для такої прекрасної дівчини потрібно було багато грошей, тому я почав дуже тяжко працювати, щоб возити її на море та купувати дорогі подарунки. Через це у нас було багато сварок, адже дома я з‘являвся рідко. Але Михайло тоді дуже допомагав і заспокоював Марину.
Згодом ми одружились, у нас з‘явилась дитина, але я все ще більшість часу був на роботі, бо потрібно було забезпечувати сім‘ю. Брат мені багато в чому допомагав, але шукати собі дружину не хотів, тоді я ще не розумів чому.
У порівнянні зі студентськими часами, зараз відносини із братом були дуже чужими, я думав, що це норма, адже в мене вже інше оточення ніж у нього, до того ж він часто допомагав моїй дружині й дитині. Але одного дня я зустрів нашого давнього спільного з братом друга Степана. Ми стояли говорили про все, а коли настав час прощатись, він розповів, що Марина вже давно підтримує інтимні стосунки з Михайлом.
Звичайно, що я не повірив, але коли спитав це у дружини, вона все підтвердила і сказала, що просто не хотіла мене ображати, а наша дитина навіть не від мене. Я був шокований. Весь цей час дві рідні мені людини мене просто обманювали й все це відбувалось у мене за спиною. Що тепер мені робити зовсім не знаю. Але спілкуватись із ними я не хочу!
