Степан усе своє життя провів у селі разом зі своєю старою матір’ю. Жінки у нього не було й усі мешканці про це говорили.
Звичайно було дуже багато претенденток, але усі вони втікали з його дому, бо не могли жити зі злою та корисною свекрухою.
Вона і справді була такою, усі у селі це знали, життя не давала нікому, усіх чоловіків лякала, тому і залишилась на старості років одна. Степану говорили, щоб він втікав від неї, але хлопець нікому не вірив, дуже був прив’язаний до мами.
Якось, після закінчення школи, юнак закохався у місцеву дівчину, про їх кохання говорило усе село, казали, що до одруження не далеко, як тільки та бідна дівчина переїхала жити до Степанової хати, то його мама одразу починала їй докучати, завжди ображала, змушувала по господарству допомагати та їжу зовсім не давала, мовляв, не заробила!
Степан бачив усе це, спочатку відстоював свою кохану, а потім і сам почав танцювати під дудку матері. Дівчину цю часто бачили із синцями, які залишала свекруха і згодом вона безслідно.
Хлопець тоді був у відчаї, з дому тиждень не виходив, а його матір говорила, що іншу найде, бо молодий ще.
Потім було ще багато хороших дівчат, які також втікали із цієї проклятої хати. Ця жінка-тиран була дуже старою і не збиралась йти на той світ. Напевно тоді усі люди молились за бідного Степана, адже хлопець був молодий та красивий, але жінки так і не мав.
Усі його друзі уже мали дітей і дружин, а він доглядав стару матір, яка все тримала його у металевих рукавицях й нікуди не відпускала. Тоді й чоловікові увірвався терпець і він ненароком вдарив стару по обличчі від злості, коли та катувала чергову невістку.
Ви б бачили, який скандал був тоді у тій хаті, поліція навіть приїжджала, бо матір вдала ніби вона вмирає і змусила відчувати сина за це провину, а бідна дівчина сиділа у кутку і прикривала свої синяки. Все ж Степана не забрала поліція, бо стара жінка, підтвердила, що це випадковість, але та дівчина також утекла, як і усі інші.
Чоловік був засмучений, адже йому уже майже 40 років, а він сидить тут у селі зовсім один та терпить кожен день його стару матір, що не дає побудувати синові сім’ю. Жителі села усі разом ждуть поки не стане тої тиранки, тоді Степан зможе жити спокійним життям!
