Зробила крок зі сходової клітки у липень. ⠀
Дерева пахнуть, небо всіяне промінням сонця, сусідська кішка сидить і мружиться від умиління. Десь далеко шумлять громи, пахне грозою тихо-тихо. Літо шумить! ⠀
Я оглянула двір пильним оком щасливої дівчини, яка просто поринає у теплу пору. Бачу, що у сусідньому вікні сидить старша жіночка, а це наша сусідка, яка всіх пильнує . ⠀
«Як це добре!» – думаю я. «Гультііііііііпака», – думає бабулька.
⠀Витягую свій дорогий айфон і хочу зробити фото сусідки. Вчора вона десь там сварила моїх дітей у дворі за те, що вони надміру галасували у пісочниці. Я сказала, що працюю журналісткою і зроблю про неї матеріал.
Бабуся бачить мій айфон і ховається за свої меблі у квартирі, щоб не видно було. ⠀
Літо вирує навкруги, підганяє мене бігти вперед, щоб липневий дощ не наздогнав. ⠀
Десь між кущами дитячого майданчика мої малюки кричать за мною, всі у зелені. Мовляв, мама прийшла, мама прийшла!
Обступили малюки, як тільки дізнались, що біжу у магазин, то зразу морозиво замовили, тістечка, цукерочки. Десь познаходили зелені ягоди і наминають їх, аж оскома видна. ⠀
Біжу у магазин і згадую своє дитинство – таке безтурботне, світле, повне літа. За цим літом було щастя, дарма, що розпочинався вересень і навчальний рік. ⠀
А чому я така щаслива? Може тому, що липень надворі, а мені якраз прийшло нове замовлення косметики інтернет-поштою. Що ще потрібно для щастя?
А у цьому липні так багато щастя!⠀
