Привіт, я Микола і нещодавно я отримав в спадок будинок у горах на Західній Україні. Як же я здивувався, що тітка залишила його саме мені (в неї дітей не було). Спочатку я туди навіть не їхав, але згодом взяв відпустку і поїхав на оглядини. Звичайно, що це не міський будиночок, але для дачі годиться. Роботи було багато. Я подзвонив до дружини, щоб вона з своїм братом приїхали допомогти. І цілий місяць ми з ранку до вечора працювали. Зате тепер нашу дачу не впізнати абсолютно.
Я хотів зробити будинок, в першу чергу, комфортним для своїх дітей. Зробити ванну та туалет в середині, тому запропонував сусіду, щоб зробити спільну каналізацію. Йому вигідно, бо не платитиме сам за цей процес, але користуватись буде по повній. Та він на відріз відмовився.
Я до кінця думав, що він передумає, та часу залишилось обмаль, я замовив спеціальних людей, які цим займаються і вже за два дні все було проведено і умови створені мною дозволяли якнайшвидше привезти сюди дітей.
Аж тут сусід прийшов зі словами, що він подумав і все ж буде користуватись моєю каналізацією. Я звичайно ж йому відмовив, потрібно було швидше погодитись.
Він на мене образився. Я уваги абсолютно ніякої не звертав і повернувся в місто на кілька днів. Повернувшись в село, побачив, що щось почало не так працювати. Я все перевірив і знайшов сліди, що давали мені зрозуміти те, що шкоди наробив мені саме сусід.
Я довго не думаючи викликав поліцію. Згодом виявилось, що він ще розбив мені вікно. Поліція зупинила наш конфлікт, його змусили відшкодувати всі збитки, та ще засудили до виправних робіт.
Так, справедливість у світі існує!
