Ми з сестрою, колись були дуже дружніми, та й зараз добре спілкуємося, але вже не так, як раніше. У неї сім’я: прекрасний чоловік, який завжди турбується про свою сім’ю. Та двоє діток: старша донечка Алла та молодший син Євген. Люба є хорошою та люблячою мамою.
У мене теж є чоловік Борис. Він чуйний, веселий та чудовий чоловік й прекрасний батько нашої доньки Нелі. Та дуже працьовитий.
Минулого літа, Борис поїхав закордон на заробітки, адже на навчання донечці потрібні кошти й на прожиття нашої сім’ї. А тут зарплати набагато менші, ніж закордоном. От із дочкою залишилися самі на літо.
І одного дня, я зустрілася із сестрою Любою. Й вона запропонувала поїхати на дачу з ними, відпочити. У її чоловіка є дача за містом, туди вона часто їздять відпочити літом. От й мене покликали з донькою.
Спочатку, я не знала чи їхати, вагалася. Адже, вони з сім’єю й ще тут я, було б не зручно. Але потім вирішила, що поїду. Адже, це ж сестра.
От ми приїхали й через три дні, я уже пошкодувала. Оскільки, я прибирала, готувала їжу, ходила на грядки. А всі інші відпочивали.
Побула я ще тиждень й вирішила, що потрібно їхати додому. Не хотіла бути персональною робітницею. У них відпочинок, а у мене робота. Я не хотіла з сестрою сваритися, тому просто сказала, що у мене є інші плани вдома. Вона просила залишитися. Але я категорично відмовилася.
Ось такий, у мене був відпочинок.
