Моєї мами не стало вже дуже давно, тому тато пів мого життя виховував мене зі старшою сестрою зовсім один. Це було важко, тому навіть зовсім маленьким, я допомагав по господарству.
Через декілька років батько познайомився із жінкою, у якої був син на рік старший за мене, і згодом ми усі почали жити разом. Батьки працювали, а ми навчались. З моїм зведеним братом стосунки були ніякими, ми навіть не спілкувались, але все ж мирились один з одним, бо поважали вибір наших батьків.
Моя сестра усе своє життя мріяла поїхати далеко від цих злиднів і їй це згодом вдалось. Після закінчення школи, вступила в університет у столиці, та дуже рідко навідувалась до нас. Тато дуже нею пишався, постійно хвастався родичам, що дочка безплатно вчиться у престижному в університеті. Чесно кажучи, мене це дратувало, адже моїх успіхів він зовсім не помічав, тому я й перестав вчитись.
З такими поганими оцінками, брати у якийсь університет мене не захотіли, тому я пішов в училище вчитись на механіка, це було не те, що мені подобалось, але там хоча б була стипендія, тому я не жалівся.
Поки я роздумував як ще собі заробити на життя, мій зведений брат поїхав навчатись закордон, а сестра працювала на дуже престижній роботі, але між собою ми зовсім не спілкувались та й про батьків забули, бо у кожного були свої проблеми.
Так пройшло декілька років, я одружився з чудовою дівчиною Світлані, працював механіком у маленькому шиномонтажі, заробляв зовсім мало, але дружина також мала роботу, тому нам вистачало. Але, коли ми дізнались, що станемо батьками, то зрозуміли, що потрібно багато грошей. Тому я і почав пошуки ще однієї роботи.
Я подзвонив сестрі, тому що вона мала вже тоді велику компанію і змогла б влаштувати мене до себе, хоча б якимось слюсарем чи ще кимось. Але вона навідріз відмовляла, мовляв, ніяких вакансій зараз у неї немає. Звичайно я розповів їй усю ситуацію, але їй було все одно, тому я пообіцяв більше ніколи не турбувати її.
Подзвонивши до тата, він порадив мені звернутись до мого зведеного брата, але я давно не спілкувався із ним, тому відкинув цю ідею.
Через трохи часу мені на карту приходить досить велика сума від моєї сестри, спочатку я зрадів, але не розумів з чого така щедрість. Все ж потрібно було зателефонувати їй, тоді вона пояснила, що ці гроші вона дала під відсоток і через пів року, ми маємо повернути у двічі більше. Чесно, тоді я був шокований, адже не розумів, що вона цим хоче довести, тому повернув гроші їй назад.
Все ж мені не було куди діватись, тому я попросив допомоги у зведеного брата, на диво, він з радістю згодився допомогти, вже через тиждень, я працював у нього в компанії й заробляв достатньо коштів. Ось так чужа людина допомогла більше ніж рідна.
