З шістнадцяти років, я почала працювати. Спочатку підробляла офіціанткою, потім вступила в університет на заочну форму й пішла працювати на повну ставку.
У мене є сестра Софія, яка старша від мене на рік. Але у неї в голові лише розваги та вона ані трішки не намагається зробити щось корисне.
Раніше вона просила кошти у батьків, а коли їм не вистачало оплатити усі її вечірки, тоді вони просили, щоб я допомогла сестрі.
Я не могла збагнути: чому я повинна її забезпечувати. Так, інколи можна допомогти, адже вона мені не чужа людина. Але купувати їй брендовий одяг, оплачувати усі її розваги та пропуски в університеті, я не збиралася.
Софія є безвідповідальною та егоїстичною. Ми ніколи не ладнали, у нас були різні погляди та пріоритети.
Зараз, я одружилася із розумним чоловіком та у нас є донечка, яку ми дуже любимо.
Роман має своє підприємство та великий успіх, у цій сфері. Софія після нашого одруження, завжди навідує нас та просить у мене грошей. Роки пройшли, а нічого не змінилося.
Коли я відмовляю, вона говорить, що я жадібна та думаю тільки про себе. Я готова їй допомагати, але в міру. Адже, мені набридла її наглість.
Згодом, вона почала проявляти знаки уваги до мого чоловіка. Телефонувала до нього та пропонувала зустрітися й провести цікаво час. Роман відмовив їй та усе розказав мені.
Після цього, ми з сестрою більше не розмовляємо та не бачимось. Я ще більше розчарувалася в ній та не маю бажання з нею спілкуватися.
