Анастасія моя подруга з дитинства, ми жили в одному тому ж самому селищі, але коли підросли то переїхали по різних містах. Але продовжуємо наше спілкування та приїжджаємо одна до одної.
Анастасія добра та щедра дівчина. Завжди готова прийти на поміч та підтримати в будь-який момент. З нею приємно та весело спілкуватися, адже вона є повністю відвертою та щирою, душею компанії.
Рік тому Анастасія одружилася зі своїм коханим Артемом, вони були щасливі та безмежно кохали одне одного. Артем дуже хороший хлопець та працьовитий. Молодята ще поки не планували діток, думали трішки пожити удвох.
Але одного дня під вечір вони почули дзвінок у двері своєї квартири, вони відчинили та побачили дитячу коляску. В ній був маленький, ще зовсім крихітний хлопчик та більше нікого. Вони забрали маля у квартиру та побачили два листи. Один для пари, а інший для сина, щоб він прочитав у майбутньому.
Сусідка Анастасії була важко хвора та їй залишилося жити лічені дні, вона розуміла що не зможе попіклуватися про сина, а рідних нікого не було. Батько хлопчика загинув декілька місяців до його народження, а сестер та братів немає ні у хлопчика, ні у його матері.
У листі вона усе розповіла попросила Анастасію Та Артема, щоб вони прихистили її сина та допомогли йому. А у сина попросила вибачення, що не змогла бути з ним. Та попросила молодять зберегти лист для сина, щоб він виріс та прочитав та знав, що мати його любить та завжди поруч, але не фізично.
У пари розривалося серце та вони залишили маля собі. Усиновили, піклуються та виховують маленького Дмитра.
Анастасія дуже прив’язалася до Дмитра та полюбила його, як свого рідного синочка. А Артем робить усе задля щастя та комфорту його сім’ї та є хорошим батьком та чоловіком. Артем є справжнім чоловіком, який розуміє свою відповідальність та має високі амбіції.
Зараз Дмитрику уже рік та це росте хоробрий, красивий хлопець. Він навіть чимось схожий на Анастасію: круглими карими очима та щирою усмішкою. Дмитро є дуже енергійним хлопчиком та теж встиг полюбити своїх нових батьків. Також Дмитро дуже любить тварин, особливо собак. У них є маленька собачка Тіна, яка завжди біля Дмитрика та є йому справжнім другом.
Анастасія та Артем ні каплі не шкодують, що вирішили усиновити Дмитра, адже він став для них всім. Можливо це доля. У них справді хороша сім’я, у яких панує гармонія та велика любов. Я щиро рада за свою подругу, вона справді заслуговує щастя.
Своїх діток Анастасія та Артем ще не планують, а хочуть через декілька років, коли Дмитро підросте. Анастасія дуже хоче дівчинку, а от Артем хоче ще одного хлопчика. Думаю у них буде ще багато діток й хлопчиків й дівчаток.
