Мене звати Сергій. Мені 37 років. У шість років батьки відвели мене до дитячої спортивної школи. З того часу спорт став невід’ємною частиною мого життя. В школі мною пишались. Я займав призові місця на змаганнях. Після закінчення школи я вступив до університету. Спорт не залишав. В університеті я познайомився зі своєю майбутньою дружиною Тамарою. Я – спортсмен. Вона – красуня.
– Дуже гарна пара, – говорили про нас.
На останньому курсі навчання ми одружилися. Жили дружно, в злагоді та любові.
Невдовзі у нас народився синочок Михайлик. Так пройшло п’ять років нашого щасливого сімейного життя. Здавалось, що ніщо не зможе зруйнувати наші відносини з Тамарою. Та прикрий випадок став загрозою нашого шлюбу. Одного разу, повертаючись із змагань, наш автобус потрапив у аварію. Травмувались декілька людей. Я був одним із них. Після отриманих травм про спорт довелося забути. Я дуже переживав із цього приводу. Адже спорт займав важливе місце в моєму житті. Але що тут вдієш? Довелось змиритися.
Моє життя стало більш спокійним, розміреним. Я незгледівся, як став набирати у вазі. Тамара спочатку по доброму посміювалась з мене. А далі стала постійно дорікати за те, що я набрав вагу. Говорила, що їй дуже не подобаються товсті чоловіки. Я нервував, засмучувався, а почуття голоду ставало ще більшим. І чим більше я набирав зайвих кілограмів, тим гіршими ставали наші стосунку з дружиною. Вона стала соромитися ходити із мною в гості до знайомих, в магазини, на різні заходи.
– От коли схуднеш, тоді й будемо знову разом, – говорила вона.
Я намагався скинути вагу. Робив фізичні вправи, сидів на різних дієтах. Але мої зусилля не давали потрібного результату. Мені вдавалося скинути декілька кілограмі, але потім набирав ще більше. Що робити не уявляю. Морально важко, бо не маю підтримки від близької мені людини. Деякі мої знайомі теж мають зайву вагу, але їхні дружини їм не докоряють, люблять їх . А моїй Тамарі я подобався колишній, а нинішній – зовсім ні.
Я неодноразово намагався поговорити з дружиною, розтлумачити, що у стосунках між людьми головним є не вага їхніх тіл, а вага почуттів, вага взаєморозуміння, ставлення один до одного. Та все марно. Вона говорить, що не може сприйняти мене такого і нічого з собою зробити не може. І якщо я не скину зайву вагу, то вона подасть на розлучення.
Я дуже дорожу своєю сім‘єю і прикладу максимум зусиль, щоб її зберегти. Але це буде дуже важко зробити без підтримки коханої людини.
