Я працюю на швидкій допомозі вже дванадцять років. Хочу сказати Вам, всякого я тут побачив, але є в мене особлива група пацієнтів, переважно жінки – «матері єдиних синів». Вони, зазвичай здоровіші ніж деякі молоді люди, але розігрують перед своїми дітьми напівсмертельні випадки, таким чином намагаються вплинути на хід побутових сімейних конфліктів, а найдивніше в даній ситуації те, що на таке ведуться. Деякі пацієнтки тихенько попереджають нас про свої хитрі наміри, а є такі, що й нас, фельдшерів в оману вводять.
Однією з таких постійних маніпуляторів є Ізольда Орестівна. Вона регулярно викликає швидку допомогу, аби синок Герман, переконався, що мама дуже страждає, коли він не прислуховується до її побажань. Вже всі бригади знають цю мадам.
Герман, спостерігаючи цей бездоганний спектакль, починає кружляти біля матері й готовий зробити все, що вона скаже.
Нещодавно до нас на роботу влаштувалась нова працівниця, їй в перший робочий день «пощастило» познайомитись з вище описаною жіночкою. Стандартні діагностичні процедури проведено, скарги зібрано:
-Знаєте, Ви звичайнісінька симулянтка, заявила медик. Ваші симптоми не вкладаються в жодний діагноз, а показники такі, що можна в космос летіти.
Ізольда Орестівна була спантеличена, а син просто прозрів:
-Тобто в космос? А як же всі попередні напади? Жмені пігулок які мама ковтає щодня? Що це значить?
-Не знаю, якими були попередні напади, але Ваша мати здоровіша мене.
Тут «важкохвора» жінка скочила на ноги: «Замовкни, зроби свою роботу і йди звідси! Колись станеш матір’ю, зрозумієш як це, коли вкладаєш душу і серце, а об тебе ноги витирають!»
Нарешті синок зрозумів, що всі ці роки він був жертвою маминих симуляцій. Розлючений, одягнувся і гримнув дверима.
З того часу здоров’я Ізольди Орестівни й справді різко погіршилось, на одному з викликів в неї запідозрили інфаркт й госпіталізували. Син до останнього моменту не вірив матері, аж поки розлючений від байдужості дитини, лікар, не розкричався на Генріха по телефону.
Висновок лише один, здоров’ям гратись не потрібно!
