Жили ми нормально до тих пір, поки свекруха не почала робити мені зауваження

Моє сімейне життя з Максимом починалося досить непогано, він дуже працьовитий, якщо щось зламається, то відразу полагодить, якщо потрібно піти до магазину, то він це зробить. Все було добре, поки свекруху не почало щось не задовільняти в моїх діях.

Спочатку вона передавала через свого сина про те, що я не так прибираюся, не вмію готувати улюблені страви Макса та, найголовніше, у мене немає жодного уявлення про те, як потрібно виховувати дітей. А моєму синові, Ростику, вже сім років, він скоро піде до школи. Боюся уявити, що буде відбуватися з Наталією Романівною, коли дізнається, що я буду сидіти з сином за уроками, тому що вона вважає, що цього робити категорично не можна, дитина повинна сама отримувати знання.

Я досить довго терпіла, думала, що свекруха побуркотить та заспокоїться, але ні. Все дійшло до того, що вона почала частіше приходити до нас додому, як до себе та господарювала наліво й направо:
– Наталя Романівна, давайте я приготую суп Максиму. Я ж не безрука. Або давайте ви мені покажіть, як ви готуєте його, а я повторю, — я дійсно намагалася з нею поговорити з цього приводу.
– Та ні, люба. Ти не так приготуєш цей супчик, — вічно відмовлялася свекруха.

Навіть прибиранням будинку вона вирішила зайнятися:
– Наталя Романівна, ну навіщо ви робите зайве навантаження? Я сама впораюся, йдіть відпочиньте, — забираючи ганчірку з рук жінки, я всіма силами намагалася випровадити її з нашого будинку.
– Ні-ні, Настя. Дивись скільки тут пилу, ти ніби цілий рік не прибиралася.

До слова, прибирання у нас два рази на місяць. Де вона там побачила пиляку, я не знаю. Пробувала ще з Максимом поговорити з приводу його мами, він мене тільки заспокоював тим, що:
– Ну їй просто нудно вдома сидіти, ось і приходить до нас у гості, поговорити, онука свого побачити.
– Але вона тут мало не живе вже, Макс! Чому я повинна терпіти її присутність у моєму домі? Це наш з тобою будинок, у нас є свої правила, за якими ми живемо й нас все влаштовує, адже так?
– Нууу…
– Невже ти почав розповідати Наталії Романівні про те, що тебе не влаштовує в мені? Чому ти мені цього не казав?
– Я говорив… Просто ти…
– Так, все, я зрозуміла. З цього моменту я буду повністю миритися з присутністю свекрухи в нашому житті.

Я почала з дрібниці, припинила готувати взагалі, потім прибирати й навіть стежити за дитиною. Мама Максима звісно це помітила:
– Ти що твориш? Невже тобі не соромно, що я тут стараюся для вас?!
– Старайтеся, а я подивлюся на це зі сторони.

Оцініть статтю
Жили ми нормально до тих пір, поки свекруха не почала робити мені зауваження