Коли Михайлику виповнилося три рочки, моя жінка Наталя покинула нас, їй набридла домашня рутина та догляд за сином.
Я чув постійні скарги на рахунок того, що вона не встигає за собою слідкувати, і що я її більше не приваблюю, як раніше. Хоча вона могла б сказати дякую за те, що я її повністю забезпечував.
Моя благовірна вирішила піти туди, де немає таких проблем і стресу. Нагода випала майже відразу. Із своїм новим коханням вона познайомилася на роботі в офісі, де працювала на пів ставки секретаркою.
Почала довше затримуватися на роботі, інколи взагалі не приходила ночувати, аргументуючи це тим, що було багато паперової роботи.
Я не хотів вірити у те, що моя дружина мені зраджує, але факти були очевидні: вона часто приходила додому із квітами та дорогими подарунками. Брехала, що це просто йде як бонус та премії, а я вірив, бо кохав.
Через місяць таких походеньок вона мене покинула. Я не міг зрозуміти, як вона могла так вчинити зі мною, а тим більше із власним сином.
На щастя, моя мама мала змогу сидіти з Михайликом, поки я працюю. Я загружав себе роботою, шукав додатково заробітку, аби хоча б якось відволіктися від свого нещастя та заробити достатню кількість грошей, щоб вистачило на нас із сином.
За той період я зовсім не шкодував себе. До того ж мені було дуже образливо за дитину, яку мати покинула через якогось покидька з роботи.
Одне я точно знав, мені та моїй дитині не потрібна ця жінка. Я прагнув помститися.
Я хотів, щоб вона пошкодувала, що так вчинила з нами, коли ми б знову з нею знову навіть випадково зустрілися. З цього моменту я вирішив самовдосконалюватися. Зробити все, аби ми з сином ні в чому собі не відмовляли.
Спочатку пробував шукати поради та підробіток в Інтернеті, але нічого путнього мені не попадалося.
Під час розлучення жінка заявила, що хоче собі половину нашої квартири, тому мені довелося її продати та переїхати жити до своєї матері, в якої помешкання значно менше, але, можливо, це і на краще, менше буду думати про колишню.
У мами вдома потрібно було зробити ремонт, я сам взявся за це діло, а синочок із радістю допомагав мені відривати від стін старі шпалери. Цей тиждень ремонту був одним із найвеселіших за останній час.
Після ремонту мама запропонувала мені почати заробляти завдяки ремонтам. Казала, що у мене золоті руки, та і мені подобалося приводити до ладу помешкання. Я був у захваті від походів до меблевих магазинів, читання подібної літератури. Завдяки маминій пораді, здавалося, я знайшов себе.
Два роки я робив ремонти маминим знайомим та роботи під замовлення. Було важко, але мені це навіть подобалося, я набирався практики, вдосконалювався.
Мої друзі мене не розуміли, відмовляли, говорили, що це занадто важка робота і можна знайти щось простіше.
Але якось мені підвернувся клієнт, який був у захваті від мого ремонту й запропонував роботу у своїй будівельній канторі.
Через дванадцять років я мав уже свою будівельну фірму, працював не шкодуючи себе, але мої зусилля були винагороджені.
У вільний час я ходив у спортзал, зустрічався із друзями. Гроші були, і ми з сином не відмовляли собі ні в чому, частенько їздили разом подорожувати, купили нову чотирьох кімнатну квартиру. До того ж я був власником чудової машини марки «Лексус».
Син виріс справжнім чоловіком, частенько допомагав мені на роботі. Ми були із ним найкращими друзями. Раніше йому хотілося дізнатися щось про маму, але останні роки він навіть не запитував про неї.
Одного разу, коли ми з Михайлом вже виходили із ресторану, я почув знайомий жіночий голос, який покликав мене. Обернувшись, я побачив свою колишню жінку, яка працювала тут прибиральницею. Я її ледве впізнав, виглядала вона значно гірше, ніж тоді, коли ми з нею бачилися в останнє.
Наталя була шокована моїм зовнішнім виглядом, було очевидно, що я не бідую. Вона поглянула на Михайла, привіталася, запитала, як ми поживаємо. Отямилась..
Із своїм новим чоловіком вона розійшлася, коли дізналася, що він їй зраджує з молодшою жінкою. Чого і варто було очікувати.
Ми з сином поквапилися попрощатися, а Наталя із посмішкою попросила мій номер телефону, але я лише відмахнувся. Мені не було про що з нею говорити, я не мав бажання взагалі її бачити чи чути.
Сталося те, чого я так прагнув після зради жінки. Вона неодноразово приходила до мене в офіс, просила пробачення, казала, що сильне шкодує та любить нас із сином. Але в мене нічого не залишилося до цієї жінки: ні любові, ні ненависті. Нічого.
