Десь тиждень тому, я пішла у супермаркет за продуктами. Обирала я продукти й тут зайшла жінка з донькою.
Дівчинці було десь близько семи років. В такому віці, діти не до кінця розуміють, що, де та коли можна. От її мама обирає якісь продукти. Та її донька почала казати, що хоче шоколадку. Мати просто сказала що: “Не можна й сказала, щоб та мовчала.”
Й тут ця дівчинка почала плакати та капризувати. Її плач та слова про те, що вона хоче шоколадку було чути на весь супермаркет. Її мати почала кричати у відповідь на доньку та почала шарпати за руку, щоб вона заспокоїлася. Але ж це на оборот, ще гірше. Та потім, я пішла уже на касу й не бачила їх.
Я не розумію, чому мати не пояснила доньці: чому вона не може купити їй шоколадку? Я розумію, можливо їй не хватало коштів й вона не купила. Хіба, не можна було пояснити це дочці, замість того, щоб затикати?
Зараз дуже багато батьків, які мають дітей, але не знають: як з ними справлятися, як виховувати. Чому не прочитати про психологію дітей? Тим паче ми усі були такими ж самими дітьми й повинні ставитися до них з розумінням. Адже, вони ще маленькі й ще не до кінця усвідомлюють все, що їх оточує. То краще пояснити дитині, а ніж відразу кричати чи бити.
Я для своїх дітей, хочу стати прекрасною мамою. Та не тільки мамою, а й подругою. Хочу бути тією, до якої вони зможуть підійти за підтримкою та порадою, не боячись, що я буду сприймати це агресивно.
