Закоханий бешкетник

Моїй дочці, Світланці, сім років. Вона навчається в другому класі. В неї аж двадцять вісім однокласників, навіть не знаю, як Антоніна Павлівна з ними усіма справляється. Діти дуже активні, я сказала б, навіть розбишакуваті.

Доні в школу я завжди плела дві косички, може це старомодно, але мені дуже подобається і дитині так зручно, волосся не заважає. Одного разу Світланка повернулась з школи в сльозах. Дитина прибігла до мене і не могла вимовити й слова. Єдине, що я помітила зразу – розплетене волосся. Донька на секундочку замовкла, протягнула свою руку, розгорнула жменьку, а там був шматок відрізаної косички. Звичайно, я її заспокоїла і розпитала, що сталося. Виявилося, що її однокласник, Сашко, який сидить позаду дівчинки, на занятті з трудового навчання жартував, що відріже шматок волосся, але Світлана злякалась, смикнула косичку і її частина впала на землю. Окрім косички, він пошкодив ще блузку, в яку була одягнута дитина.

Наступного дня я дізналась у вчительки адресу малого пустуна, він, до речі в школу не прийшов. Двері відчинила бабуся, як виявилося, вона сама виховує хлопчика, живуть бідно, ледь кінці з кінцями зводять. Звісно, матеріальних претензій я їй не виставляла, але попросила провести виховну бесіду з хлопчиком. З-за дверей виглянула кучерява голова:

-Тьотя, просто мені дуже подобається Ваша Свєта.

Це було так мило і викликало в мене посмішку. Думаю, бабуся розповість Сашку, як проявляти свою зацікавленість до дівчат, а зараз спішу до Світланки, в нас на сьогодні ще запланована стрижка.

Оцініть статтю
Закоханий бешкетник