Забаганки моєї сім’ї.

У нас з моїм чоловіком є донька та син. Арсен та Варвара — двійнята, тому однолітки, але за характером та смаками дуже різні. У кожного члена нашої сім’ї свої впоподобання, смаки, погляди, інтереси та принципи.

Коханий мій працює педіатром, а я на даний час працюю фрілансером. Стараюся встигнути зробити щось по дому та ще можу трішки заробити. Іноді важко поєднувати роботу із домашніми справами, але і намагаюся справлятися.

Але не завжди виходить, адже щодо їжі у нас вдома всі вибагливі. Чоловік стомлюється після роботи, тому бажає ситну вечерю: з супом та основною стравою. А також обов’язково повинно бути присутнім м’ясо.

А донька навпаки їсть лише овочі. Оскільки їй шкода тваринок та вона вирішила відмовитися від м’ясних страв. Вона хоче піклуватися про тварин та не хоче, щоб їх вбивали заради їжі та заради своєї користі.

Синочок любить рибу, але готовий їсти інші продукти теж. Арсен більше цінує мою працю та завжди старається мені допомогти. Арсен він чуйний та розумний і цінує чужу працю та старається бути якомога вдячним та добрим.

Тому, я повинна підлаштовуватися під їхні смаки та згодом я вирішила, що не хочу готувати кожному окремо. Та тепер ми замовляємо доставку та кожен може забажати те, що він забажає.

Лише інколи чоловік говорив, що з мене погана господиня, якщо ж я не займаюся приготуванням їжі, через це у нас виникали суперечки. Я розумію, що йому хотілося домашніх страв, але ж і я не буду годинами стояти біля плити.

Але згодом ми дійшли схожої думки та у будні замовляємо їжу, а у вихідні разом усією сім’єю готуємо смачні страви та всі задоволені. Ми любимо проводити час усі разом із сім’єю та допомагати одне одному, підтримувати та готові йти одне одному на компроміс.

Оцініть статтю
Забаганки моєї сім’ї.