Юрко повернувся додому пізно ввечері. Дружина розігріла вечерю та сказавши, що дуже втомилася за цілий день, тихенько пішла спати. Чоловік подивився їй у слід, волосся зібране у косу, що вже розтріпалася, одягнена у теплий махровий халат незрозумілого кольору, на ногах взутті веселі рожеві капці – єдиноріжки. Він прикрив очі від приємних думок про яскраві вихідні.
До них на роботу влаштувалася новенька співробітниця Тетяна. Чомусь так виходило, що їм з Юрком на двох давали нові проекти, або відправляли на новий об’єкт. У розмові виявилося, що їм подобаються однакові фільми, кіногерої, однакова музика. Цього, як з’ясувалося, дуже не вистачало Юркові у розмові з дружиною, їхнє спілкування давно звелося до списку покупок у магазині та ліків від кольок у аптеці. Тетяна завжди причепурена, доглянута, на підборах, у модній сукні, чемна і з посмішкою на обличчі, подобалась багатьом Юриним колегам.
Спочатку дівчина запросила його після роботи на каву, потім на прогулянку парком у обідню перерву, у кіно, провести її додому він визвався вже сам. Юра бачив, що дружина все розуміє, його затримки ніби по роботі, термінові здачі проектів, але вона мовчала, його теж все влаштовувало. На ці вихідні він їхав у відрядження для дружини, а сам планував вікенд із Танею.
Юрій прибрав на кухні та піднявся у спальню. Дружина спала у капцях на не розстеленому ліжку накрившись пледом. Біля неї лежав альбом із їхніми фото. Чоловік почав гортати сторінки, його обіймала усміхнена дівчина зі щасливими закоханими очима, весілля, незабутній момент біля пологового будинку. Посмішка чеширського кота, що не сходила з його обличчя весь останній час, почала зникати. Метелики у животі від планів на вихідні пропали, залишився сум за тією закоханою дівчиною. У серці почав з’являтися жаль від того, що він сам причетний до знищення їхнього кохання, бажання терміново все виправити.
Вранці Юрко нікуди не поїхав, зварив дружині каву та встиг сходити у кав’ярню за теплими смачними булочками з мигдалем. Але дружина зібрала валізи. Вона вже домовилася з батьками. Тато мовчки обійняв доньку. Він сам її виховував, вчив, що довіра у сім’ї це найголовніше, що зраду ні виправдовувати, ні вибачати не можна, що такі відносини потрібно припиняти одразу.
