Розкажу вам історію про наші стосунки з одною дівчиною.
Звали її Вікторія, вона була молодшою від мене на два роки. Вікторія була розумна, мила та дуже любила собак. У нас була своя собачка Боні, яка завжди усім була рада та дуже енергійна.
Ми з Вікторією зустрічалися три роки. Я любив її дуже сильно, завжди затамував подих коли її бачив. Вона справді дуже красива. З нею було цікаво проводити час: ми мали багато спільних захоплень та наші погляди завжди сходилися.
Потім я зробив їй пропозицію, вона відповіла: “Що подумає.” Я подумав: “Для нас це важливий вибір й це нормально, що вона хоче подумати.”
Через деякий час вона заявила, що їй не хватає моєї уваги та любові. Й хотіла, щоб я довів, що кохаю її. Я робив усе: різні сюрпризи, ідеальні побачення, постійні компліменти та увага. Я старався довести свої почуття, що я справді кохаю її.
Тоді Вікторія мені сказала: “Купи мені новий автомобіль, тоді я зрозумію, що справді важлива тобі й що ти справді мене кохаєш.”
Я не міг зрозуміти цього жесту, хіба в цьому проявляється кохання. Я розумів, що мене просто використовують. Через деякий час ми розійшлися.
Недавно я дізнався, що Вікторія мені зраджувала з іншим чоловіком, з яким зараз одружена. Це було не приємно, але я радий, що все-таки ми не одружилися. Адже, б вона завжди зраджувала та використовувала.
Я вдячний Вікторії за позитивні моменти, які я інколи згадую. Вона справді була хорошою дівчиною, але з іншими пріоритетами. Я вдячний за такий досвід.
Довгий час у мене не було нових стосунків. Я вирішив зайнятися кар’єрою. Відчинити своє підприємство та маю високі амбіції, сподіваюсь у мене все вийде.
Місяць тому у кафе я познайомився з дівчиною Марією. Вона відверта та щира у спілкуванні. Вона мені починає подобатися. Думаю між нами могло б щось вийти та сподіваюся що мої почуття взаємні. А якщо ні, то я буду боротися, адже вона варта цього та більшого.
