Як собака в гості просився

Я з чоловіком живемо в приватному будинку. Оскільки Богдан часто буває у відрядженнях ми вирішили завести собаку. Взяли звичайного песика, в селі. Цуценяті було трохи більше двох місяців. Собачка був вже з кличкою – Алмаз. Перші кілька тижнів він ночував з нами в будинку, а коли прийшло літо, то ми вирішили залишити його ночувати на дворі. Прихистили його в буді, яку змайстрував чоловік. Чотирилапий друг жив з нами вже три місяці. Добряче він виріс з того часу. Богдан знову відправлявся у відрядження, але тепер мені було спокійно, адже у дворі був охоронець.

Це була перша ніч, коли я спала одна. Близько третьої години я прокинулась від стуку в двері. Хто ж це в такій годині прийшов? Я одягла халат, вийшла не поріг – там нікого. Алмаз бродив по подвір’ї. Дивно подумала я, напевне, це дитячі витівки.

Наступної ночі історія повторилася. Стукіт знову розпочався, але в інший час. Це почало мене хвилювати. Я підбігла до сусіднього вікна, погукала до себе собаку, і через кілька секунд все знову стишилось, Алмаз стояв під вікном.

Вранці я розповіла цю історію чоловікові. Він занепокоївся і вже навіть хотів повернутись додому, але я наполягла не робити цього. Все-таки, ніхто ж не приходив.

Чергова ніч була тихою, аж коли почало світати, пролунав стукіт. Я вже приготувалась викликати поліцію. Знову визирнула за двері – нікого. «Що за нерозумні жарти? Хто тут, покажися?» – вигукнула я. Проте на мій клич лише прийшов Алмаз.

Протягом всього дня я шукала якісь дивні речі, чи нічого не змінилось на подвір’ї. Я йшла з-за хати і знову почула цей стук. Серце калатало невимовно швидко. Я підійшла до кута хати, присіла навшпиньки і зазирнула крадькома. Просто камінь з душі впав від того, що я побачила – це все мій собака. Він просто лягав на поріг і виляв своїм хвостом, який бився об двері. Як виявилось, сила з якою він це робив була значно більшою, ніж хтось міг би подумати. «В гості просився», – усміхнулась про себе я. Ось, чому коли я гукала песика, звуки зникали. Добре, що ця історія знайшла розв’язку, а то ще одну ніч в страху я б не витримала.

Оцініть статтю
Як собака в гості просився