У моєї подруги Аміни був хлопець Артем. Зустрічалися вони уже два роки та він її дуже кохав, а от вона відчувала лише симпатію. Але зі сторони вони дивилися, хорошою парою.
Познайомилися вони в кафе. Він старався їй сподобатися, а вона довгий час не відповідала взаємністю. Але турботливий та добрий Артем все-таки зумів завоювати її серце.
Відносини тривали два роки. Під час навчання він їздив у інше місто, а на вихідні приїздив та вони бачилися. В інший час зідзвонювалися і переписувалися. Подруга в той час теж вчилася в інституті, але у нашому місті. А хлопець на перекладача у столиці.
Батько його, пишався сином, говорив про його блискуче майбутнє та полюбив й Аміну. Адже вона була ввічливою та скромною.
Насправді, ми не бачили взаємної любові в цих відносинах, а лиш симпатію з її сторони.
Сталося так, що він після навчання заїхав до неї в гості. Він їхав поїздом шість годин та зуби почистив, але потім перекусив й був трішки неприємний запах. Не буде ж він в парку чи на площі, зуби знову чистити.
Тут вона випадково відчула запах із рота. З її слів, стало гидко так, що ледве дочекалася поки він піде. Я не розумію, чому вона не проявила розуміння.
Артем попрощався та пішов. Він навіть не здогадувався, що сталося. Він потім дзвонив й писав, а вона не відповідала та заблокувала його усюди. А коли Артем приїхав до неї, то Аміна сказала йому, що більше не хоче бути з ним. Що у неї немає до нього почуттів. Ось так закінчилися їхні відносини.
Зараз, обоє вони мають сім’ї та навіть не згадують одне про одного. Навіть би не подумала, що така банальна річ може стати причиною для розставання.
