Моїй мамі 55 років. Вона працює на керівній посаді і звісно звикла, що всі мають їй бути винними у чомусь та завжди догоджати. Мама працює директором школи, тому завжди звикла розставляти акценти. Окрім того, вона звикла також по-своєму поводитись із дітьми. Постійно ставити їх до відома і спонукати виконувати прохання. Її строгість поширюється на всіх, крім внуків, яких вона готова балувати і все потурати. Внуки були у неї у зовсім іншій категорії дітей. Мама у них не чула душі, тільки все для своїх улюблених внуків. Інколи ми забували, що вона – строгий директор. Вона перетворювалась на милу бабусю, яка постійно ходить у кишені з цукерками.
Нещодавно я повезла своїх дітей до батьків на якісь вихідні, а сама з чоловіком поїхала на прогулянку у сусіднє місто. Коли я приїхала додому, то здивуванню не було меж – хлопці вередували за їжею, потім бігали з криками по хаті,бавлячись у солдатів. Хочу сказати, що я дітям не дозволяю подібних речей, адже вони завжди мають свій раціон у їжі, також знають, як мають поводитися. Я не можу сказати, що є строгою мамою, однак вважаю, що діти мають мати свої межі. Виховання – це одна з основних стратегій батьків, пізніше діти ще самі подякують.
А моя мама, навпаки, лише їх балує та балує. Ось вони не хочуть їсти каші, хоча вдома щоранку наминають, ось не хочуть читати книг, хоча знають про список літератури на літо, а ще вередують від повчань.
Не впізнаю своїх хлопців, однак мама продовжує відриватися на нас з чоловіком. «Ви їздили погуляти,а то цілими днями просиджуєте в офісах? Ви купили собі фруктів? Скільки витратили на дорогу? А я казала не їхати цими шляхами», – не перестає мама.
«Мамо, ми вже не маленькі. Самі знаємо, що і як робити найкраще, а ти краще будь строгішою до внуків, а то геть розпустилися», – відповіла мамі.
Вона, звісно пропустила це повз вуха, адже хто краще знає від неї самої? Вона не тільки голова своїм підлеглим, але й у домі також. Он тато все життя тільки її слухає, навіть не може вибрати яблук без її проводу.
Поведінка мами мене все більше обурювала. Одного разу я не втримала і все сказала їй наживо, – що вона не сміє влазити у моє життя, а також виховувати внуків, адже її потурання не йдуть на користь. Королеву вперше скинули з трону. Мама образилась на нас, кілька днів не телефонувала.
Через місяць я наважилась поїхати до неї на якісь вихідні. Моєму здивуванню не було меж – вона була дуже ввічливою, гримала на моїх хлопців, які при зустрічі бабусі завжди звикли викаблучуватись. Ми не вірили,що мама змінилася.
Ця історія підтвердила мені, що варто говорити про свою позицію, якою б вона не була, навіть своїй мамі, яка часто всього не розуміє. Тільки так можна довести людям, що інші мають право на власне життя.
