Як мій брат врятував цуценя.

Три роки тому, у нашій сім’ї з’явився новий домашній улюбленець. Красивий, пухнастий та чорненький Джек.

Ми його дуже любимо, адже він справді хороший, дружній та енергійний песик.

Все почалося з того, що мій брат Станіслав повертався зі школи й на шляху зустрів Джека. Це був холодний, зимовий день. Якби Станіслав не зустрів нашого пухнастого друга, він міг би замерзнути. Оскільки, був ще маленьким цуценям та з травмою.

Як ми зрозуміли, напередодні маленького красеня зачепила машина. Песик вижив, але травмував одну лапку, а також мав декілька подряпин на тілі.

Коли Станіслав приніс додому цуценя, ми його нагодували, напоїли та посадили біля каміна. Оскільки, на той час Джек був худорлявим та було зрозуміло, що він не їв уже декілька днів.

Через годинку приїхав ветеринар та оглянув маленького пухнастика й перев’язав лапку, приписав ліки й через декілька тижнів наш Джек одужав та радує нас кожного дня. Але він ще той бешкетник.

Також, Джек є здібним песиком й бере участь в конкурсі “Стрибки у воду та балансування на дошці“. Та подружився із собачкою наших сусідів й вони часто проводять час разом.

Ми гордимося нашим улюбленцем та щасливі, що того дня він появився у нашій сім’ї.

Оцініть статтю
Як мій брат врятував цуценя.