Всім привіт, я Ліля, і сьогодні хочу розповісти вам свою історію кохання. Взагалі в мене немає часу на сопливі драми, і я навіть не планувала ніяких стосунків, все сталось само собою. Як я вже згадувала, мій день розписаний по хвилинах. Я прокидаюсь о шостій, готую сніданок, живу сама, тому це не займає багато часу, обожнюю вівсянку, а по настрою додаю до неї різні смаколики. Невід’ємним атрибутом мого ранку також є кава – запашне свіжомелене еспресо. Далі по плану в мене йога, тоді душ і на роботу. Я працюю викладачем англійської мови. Кілька годин у мене є в школі, я навчаю сьомий та восьмий клас, а також веду спеціалізовані до професії курси англійської. Три рази на тиждень я відвідую курси танців – просто втрачаю розум від контемпу, для мене це не лише захоплення, а й спосіб відпочинку. Також я волонтер, на вихідних відвідую собачий притулок і допомагаю з тваринками. Відпочинок теж люблю активний, особливо подобається мені підійматись в гори. Ще мені подобаються майстер-класи, взагалі вважаю, що відпочинок на дивані – це деградація і пуста трата часу.
Отож на одному з майстер-класів з виготовлення супер смачних бургерів я познайомилась з юнаком, він одразу проявив до мене увагу і запросив на каву, таке собі, звичайно проводження часу, можна знайти заняття цікавіше, але в мене залишалась година до танців, тому це виявилось не найгіршим варіантом. Ігор здався мені цікавою, всебічно розвинутою особистістю, ми почали спілкуватись тісніше.
Наступного дня в мене стартував курс англійської з новою групою, і там мені також вдалося знайти прихильника. Олег був хорошим студентом, він постійно проявляв ініціативу, кликав мене на цікаві прогулянки – ось, наприклад, востаннє – на виставку сучасного мистецтва, яка нещодавно відкрилась в нашому місті.
Обидва хлопці були турботливими та приємними, я була окутана увагою, компліментами, подарунками, ми не були в стосунках з жодним, але я прекрасно розуміла причину їх підвищеної уваги до мене. Несподівано для мене я отримала дві пропозиції одружитися в один день, ніколи б не повірила в таке, якби не переконалась на власному досвіді. Мені вже двадцять дев’ять років, я розумію, що вже пора б, та й рідні все частіше мене запитують про власну сім’ю, проте, як вийти з такої ситуації я не мала уявлення.
Обидва кандидати були достойними, в мене не було якихось надзвичайних почуттів до когось з них, щоб я могла зробити остаточний вибір, але життя саме все розставило по місцях. Це була середина ночі, близько другої години. Я прокинулась від шаленого незрозумілого звуку з сходової, подумала, що плаче дитина. Це для мене видалось дивним, адже біля мене жила бабуся, знизу квартира пустувала, в іншій жила сім’я, але в них ще не було діток, поверхом вище, квартири наймали студенти. Я взяла телефон, ввімкнула ліхтарик, одягла халат і вибігла за двері. За декілька хвилин виявилося, що цей звук видала кішка, ніколи раніше не чула такого моторошного нявчання. Я зібралась повернутися в квартиру, але двері були закритими, напевно замок заклинив, з ним інколи таке буває. Це було жахливо, опинитись серед ночі, в такому вигляді на сходах. Добре, що телефон був поруч. Останнім в набраних був Ігор, тому я подзвонила йому і попросила приїхати, аби допомогти мені відкрити двері, та хлопець сказав:
-Зателефонуй краще в спеціальну службу, бо мені завтра вранці на роботу, я хочу трохи виспатися.
Далі він просто вибив. Не залишалося нічого, як подзвонити Олегу, хоча я знала, що він після добового чергування, і напевно також не приїде, та все-таки я набрала:
-Так, слухаю тебе.
Я розповіла напівсонному хлопцю про ситуацію і вже за п’ятнадцять хвилин він був в мене з цілим набором інструментів. Ще через хвилин тридцять – відремонтував замок. Думаю, ви всі зрозуміли, кому я відповіла «так». Знаєте, я ні про що не шкодую, навіть більше, дуже вдячна тому нічному коту. Сьогодні ми сім’я і чекаємо на поповнення.
