Я живу під постійним контролем своєї дівчини.

Три роки тому, я познайомився із Валентиною й ми почали спілкуватися, а й згодом у нас виникли почуття й ми стали парою. Вона чудова дівчина — цікава, щира, розумна та дуже красива. Я кохаю її, але не знаю, чи потрібно продовжувати наші стосунки.

Оскільки, вона ревнує та спричиняє скандали без причини, я люблю тільки її та хочу бути тільки з нею, я про це говорю їй кожного дня. Але підозри з її сторони не припиняються, через це наші стосунки погіршуються, ми постійно сваримося.

Ми уже під’єднали, у смартфоні, програму з відстежуванням мого місцеперебування. Валентина постійно влаштовує мені допити: “Де я був? З ким я був? А чи були там дівчата? та інші схожі запитання.”

Завжди перевіряє усі соціальні мережі, читає усі повідомлення, перевіряє дзвінки. Вона навіть одного разу, а може й не одного, слідкувала за мною, куди я йду та з ким. Я йшов у справах, а вона за мною в слід та одного разу я її помітив й ми знову посварилися.

Я їй ніколи не зраджував. У неї немає причин мені не довіряти та постійно перевіряти.

Також, Валентина часто створює різні перевірки на вірність, мені це набридло. Я їй довіряю й хочу, щоб це було взаємно.

Допити й підозри не припиняються, з кожним днем все більше й більше. Я не можу постійно з нею сваритися та жити у постійному контролі.

Та я хочу розійтися з нею, адже не можу жити у постійному контролі. Та не хочу кожного дня сперечатися. Я думаю, якщо ми продовжимо наші стосунки, то просто почнемо ненавидіти одне одного. Тому краще їх зараз припинити, поки не пізно.

Я вважаю, що в стосунках має бути взаємна довіра, повага та кохання, а не постійні скандали та перевірки. Я хочу, щоб мені довіряли й щоб я міг довіряти. Щоб ми насолоджувалися моментами проведеними разом, а не сварилися постійно.

Оцініть статтю
Я живу під постійним контролем своєї дівчини.