Мої батьки просто зациклені на тому, щоб я отримав вищу освіту! Але за все своє життя, я зрозумів, що краще мати досвід ніж диплом, так краще досягти кар’єрного росту!
У мене бідна сім’я, тому ще з 14 років довелось на свої забаганки заробляти самостійно. У якій ролі я себе тільки не побував: мив машини, прибирав у офісах, працював різноробочим, а з 17 років почав працювати офіціантом у досить хорошому кафе. Туди мене влаштувала одна моя знайома, яка ще помітила як я працював на мийці.
Офіціантом було працювати найкраще, адже давали хороші чайові кожного дня. Але батьки цього не розуміли, казали, що краще мені вчитись. А потім піти працювати в якийсь офіс, бо там стабільніше! Я намагався довести їм, що це не так, але їх не переконати.
Одного дня, коли я був на зміні у кафе, до мене підійшов чоловік, якого я обслуговував, та запропонував мені спробувати себе у зйомках реклами. До того ж він пропонував нормальні гроші. Коли я вже відзняв матеріал та приніс додому багато грошей, батьки подумали, що їх я десь вкрав.
Це був як раз період вступу в університет. Екзамени я здав погано, тому вчитись можна було тільки за гроші, або в якомусь дуже поганому закладі на виробничі спеціальності. Цього я точно не хотів. Та від батьків дізнався, що вони планують взяти кредит на моє навчання.
Як би я їх не відмовляв та вони стояли на своєму! «Навчання, навчання та ще раз навчання», – говорили вони! Але я вже просто не знаю як їм довести, що мені й без вищої освіти нормально. Поки мої однокласники сидять на шиї батьків, я можу купити собі все, що захочу та не просити дозволу! Хіба ж це не показник!
Що мені порадите? Як достукатись до них?
