Ми з чоловіком жили разом із його мамою. Крім нас двох у двокімнатній квартирі проживала ще моя свекруха, Галина Олександрівна. Батько чоловіка помер п’ять років тому, через те вона тепер живе сама й запросила нас пожити у неї.
Коли ми переїхали до свекрухи, то змінився порядок оплати комунальних платежів: раніше платила тільки
Галина Олександрівна, а з нашою появою ми оплачували половину суми.
Жили ми втрьох, наче спочатку все було добре, але згодом…
Виникали постійні суперечки, от, наприклад:
“Я мию посуд й приходить свекруха й каже, що я не правильно мию. Адже, це не економно. Використовую забагато води та мийного засобу.”
“Або я готую не смачно. Не так смачно, як готує вона й інші схожі ситуації.”
От нещодавно ми посварилися, що й стало останньою каплею:
“Галина Олександрівна не працює на роботі. Виходить, що їй вранці нікуди спішити. Але вона кожного ранку йде в душ й перебуває там години. Якраз, в той час я збираюся на роботу. Та через це, я майже завжди запізнююся. Я попросила Галину Олександрівну, щоб старалася трохи швидше або ж, коли ми з чоловіком підемо на роботу. Адже, вона не спішить нікуди. Дуже рідко, у справах.
Тоді я розумію, у неї справи та інші причини. Ну але ж коли вона вдома залишається, то чому не зачекати п’ятнадцять хвилин, щоб ми з чоловіком принаймні зуби почистили. Й одного дня, мені увірвався терпець й ми посварилися. І я вирішила, що найближчим часом потрібно з’їхати”
І я подумала, що ми винаймемо житло.
Мінуси:
– постійні суперечки;
– немає особистого простору;
– до роботи далеко.
Плюси:
– за оренду не платили;
– комунальні послуги ділили.
З чоловіком поговорила, як тільки він повернувся додому. Він спочатку засумнівався і сказав, що нам не варто з цим поспішати. А потім, коли його мама на кухні почала вимовляти йому, яка я погана, що погана хазяйка, скандалістка та інші схожі речі.
Чоловік повідомив їй, що ми скоро переїдемо та шукаємо нове житло. Аргументував наше рішення тим, що ми хочемо жити удвох. Галина Олександрівна була не зовсім рада.
Ми знайшли квартиру, зібрали речі та переїхали. На щастя, декількох днів життя без сторонніх нам вистачило, щоб оцінити всі плюси: по дому в трусиках, самі собі господарі, немає черги в душ, немає ніяких серіалів, які шумлять на усю квартиру.
Після цього свекруха просила, щоб ми повернулися. Але нам було так добре удвох, що ми відмовилися.
Галина Олександрівна образилася. Зі мною майже не спілкується. А з чоловіком трішки частіше й продовжує йому розказувати, яка я погана.
Уже рік минув, а я дотепер істеричка, яка не могла помити нормально посуд та постійно запізнюватися на роботу.
Зараз, спілкуємося тільки на свята. Та інколи навідуємо на день народження та інші дати. Також, інколи чоловік сам їде до мами, без мене. Я не завжди хочу туди їхати, адже бачу, як свекруха мені не рада.
