У моєї сестри ідеальна родина, я завжди хотіла, щоб у мене була така ж. ЇЇ чоловік Назар красивий, мужній, працьовитий. Мають вони маленьку дитину, сина Макара, такий же красивий, як його батько.
Коли я не приходжу в гості, то вдома цілковита ідилія: ніхто не свариться, скрізь чисто, багато смачної їжі. Назар завжди підходить до моєї сестри та цілує її, робить компліменти. Я думала, що тільки в казках таке буває, тому собі шукала людину, яка зробить нашу сім’ю такою ж щасливою.
Але одного разу, я побачила дещо не дуже приємне. Сестра часто бувала у відрядженнях і залишила мене з маленьким племінником посидіти, бо чоловік дуже пізно приходить з роботи. Ось я й залишилась ночувати у них вдома.
Посеред ночі я прокидаюсь від незрозумілих звуків, що лунали зі спальні, зазирнувши, побачила як Назар зраджує моїй сестрі. Я була шокована. Але вирішила не влаштовувати скандалів і просто пішла на кухню чекати поки мене хтось побачить.
Через трохи ці двоє вийшли та, коли побачили мене, запанікували. Назар одразу вигнав цю дівчину. Підійшов до мене та на колінах благав, щоб я не розповідала сестрі, мовляв, це була помилка і більше такого не станеться. Мені було важко, але я погодилась, бо бачила як моя сестра щаслива із ним і зовсім не хотіла руйнувати їх щастя.
Після цього інциденту Назар став геть іншим, він тепер був ще більше турботливим, дарував подарунки, носив на руках сестру, я бачила, що він хоче, щоб у них все було добре.
Але все одно сумніваюсь чи не зробить він цього ще раз. Як думаєте, казати мені сестрі про зраду її чоловіка? Чи краще не псувати їх щастя і надіятись на краще?
