Моїй сестрі 28 років, три з яких вона заміжня. Вона дуже гарна дівчина, дуже вихована та розумна. Таких справді важко знайти. Я завжди знав, що її майбутньому чоловіку з нею дуже пощастить.
Але склалося трохи не так. Їй не пощастило з чоловіком.
Я знав його, бо ми разом вчилися в університеті, він старший за неї на 4 роки. Він часто гуляв, ніколи ніякої дівчини довше не тримався. Ми з ним відразу не здружилися, оскільки я не підтримував його постійних гулянь.
Але коли він познайомився з моєю сестрою, я почав хвилюватися.
Я не хотів для неї такого майбутнього. Та вона безповоротно в нього закохалася. І я тут я не міг нічого вдіяти. Він теж казав що дуже любить її. Ніби здавалося, що він змінився. Не пив, не гуляв, став врівноваженіший.
Але мені це тільки здавалося. А сестра нічого поганого в ньому не помічала.
Я не можу за всім прослідкувати, тому що не часто буваю в місті. Я маю свою квартиру закордоном, там і живу. Тут все продав, і приїжджаю лише в гості до батьків та сестри.
Батьки наші теж дуже не задоволені зятем. Чому? Він після весілля перших пів року був золотим чоловіком, напевно просто хотів показати себе з кращої сторони, хоча не знаю яка там сторона краща. Потім поступово йому напевно набридло показувати з себе того, ким він не є.
Одного разу я приїхав в місто, і вирішив залишитися на декілька днів у сестри, щоб поспостерігати за їхніми відносинами. Сестра була цьому дуже рада, а от її чоловік не зовсім. Я йому теж не подобався ще з університету. Я побачив що не такий він вже чудовий, як про нього розказує сестра. Він почав знову часто ходити на зустрічі з друзями, інколи приходив напідпитку. На роботі він застряг на одній посаді й нікуди не рухався, відповідно мало заробляв. Сестра заробляла набагато більше й утримувала сім’ю. До того всього букету він не хотів дітей. Він казав що ще рано, ще потрібно пожити для себе. Хоча сестра мріяла про дітей. Але для нього це був пустий звук.
Вона постійно дбала про нього, все найкраще йому. Кожного ранку смачні сніданки, приходила з роботи втомлена і знову стояла біля плити, бо ж чоловік прийде. А він цього зовсім не цінував.
Скільки раз я казав сестрі, що він їй не пара, що вона може знайти собі набагато кращого, і мати нормальну щасливу сім’ю. Але вона не хотіла нікого слухати. Казала що любить, й іншого їй не треба. Це ж треба так голову дівчині запудрити.
А одного вечора, він взагалі не прийшов додому. Сестра дзвонила, телефон був вимкнений. Вона плакала, цілу ніч телефонувала по всіх лікарнях. А він над ранок прийшов випивший, сказав що телефон розрядився, а вони святкували співробітника день народження. Після цього я вдарив його. Не стримався, мені було жаль сестру. Попрощався з нею, і поїхав.
Не знаю що вона вирішить, але я зробив все що міг.
