Я працюю перекладачем англійської та французької мови. Два роки тому, закінчив університет й відразу знайшов хорошу роботу. Вільного часу залишається не багато, а хочеться ще відпочити, розважитися.
Так от. У моєї мами є подруга Тетяна Миколаївна, яка друже з моєю мамою ще зі школи. В них справді хороша та міцна дружба. Завжди допомагають одна одній, підтримують одна одну та часто разом проводять весело час.
Одного дня, моя мама попросила, щоб я позаймався репетиторством англійської мови з донькою Тетяни Миколаївни. Адже в неї мали бути іспити з англійської та їй потрібно було підтягнути її знання, щоб вона могла успішно їх здати.
Я погодився, в знак дружби наших матерів. Мав я займатися з нею щопонеділка, середах та суботах. В будні дні після роботи ввечері, а в суботу вранці.
Знала Аліна англійську недуже добре. Але вирішив, що виправимо, будемо старатися. Спочатку все ніби було добре, тільки не завжди робила домашні. А потім взагалі перестала їх роботи та вчити. Я зрозумів, що це тільки Тетяна Миколаївна хотіла підтягнути англійську, а в Аліни цього бажання не виникало.
А навіщо вчити, це ж так безкоштовно. Я займаюся з нею лише за спасибі, витрачаю багато часу, руйную свої плани, не маю часу на відпочинок. А вона навіть не старається та взагалі не хоче займатися англійською. А потім, коли буде складати іспити то скажуть, що це я погано навчив.
Після чергового разу її лінивості, мені терпець увірвався. Спочатку я поговорив зі своєю мамою, щоб порадитися й щоб ми розказали Тетяні Миколаївні. Але моя мати попросила потерпіти до іспитів в знак їхньої дружби.
Заради мами та її подруги, я погодився. Тетяна Миколаївна дуже добра жінка, вона часто зі мною гралася в дитинстві, бавила мене. Зараз, завжди цікавиться мною та турбується. Я не міг їй відмовити. Тетяна Миколаївна поговорила зі своєю дочкою й вона почала трішки вчити. Звичайно, не так якби хотілося. Але маленький прогрес є.
