Коли ми навчалися у десятому класі, до нас прийшла новенька дівчина. Звали її Вікторія.
Чому вона покинула попередню школу ніхто не знав, але ми догадуємося чому.
Вікторія була середнього зросту та симпатична. Довге русяве волосся, голубі очі та зі строгим поглядом. А от характер не настільки хороший, як зовнішність. З хороших рис є те, що вона весела та легко знаходить тему для спілкування. Але з дуже високою самооцінкою. Вікторія вважала себе кращою за інших.
Так, любити себе — це прекрасно. Адже, це ми є та маємо любити себе та приймати такими, як ми є. Одна справа, коли здорова самооцінка. Не завищена й не занижена. Коли ти просто любиш себе, та займаєшся цікавими тобі справами, не ставлячись до когось зі зневагою. А друга справа, це коли ти тільки удаєш, що ти краща за всіх й зневажаєш інших та прибільшуєш себе до неба.
Так от, Вікторія належить до другого варіанту. Вона показувала свою зневажливість та високу самооцінку всім чим можна: поглядом, мімікою та словами. Вона часто говорила всім, що вони не дотягують до її рівня, що вона найкраща. Обговорювала людей та поливала усіх брудом, як в очі, так і поза ними.
Згодом, Вікторія закохалася в одного хлопця з одинадцятого класу Тараса. Він був красивим блондином із зеленими очима. Подобався багатьом дівчатам. Та йому не подобалася Вікторія. Він уже мав дівчину, яку дуже кохав та кохає.
Звичайно, Вікторія з цим не змирилася. Бо, як це хтось буде з іншою, якщо ж вона краща. От почала псувати їм стосунки, наклепи наводити на його дівчину, перевірки влаштовувати та завжди створювала причини для їхніх суперечок. Тарас попросив, щоб вона не лізла у їхні стосунки. Але Вікторію це не зупинило.
От після чергової сварки, Тарас не стримався та посварився з Вікторією й на всю школу заявив, що навіть не було б у нього дівчини, він ніколи з нею не буде. Вона розплакалася та образилася на нього.
Так, це було жорстоко, але справедливо. Вікторія сама винна, що так сталось. В той час її ніхто не підтримав, адже вона до всіх так погано ставилася, що й нікому не подобалася.
Через тиждень Вікторія перейшла у нову школу. Яка вона зараз, я не знаю. Після цього ми не спілкувалися. Сподіваюся, вона навчилася здорово себе оцінювати та ставитися краще до оточення.
