Чотирнадцять років тому, я одружилася із чудовим чоловіком. Ми покохали одне одного та тепер живимо душа в душу. Також, у нас є двоє прекрасних діток: Ангеліна та Арсен.
Арсенові всього лиш два рочки. Він чемний та спокійний хлопчик, якого ми усі дуже любимо.
Ангеліні дванадцять років й вона уже в шостому класі. Моя хороша донька є старанною ученицею та справжньою красунею. Моя маленька гордість.
Минулої весни, Ангеліна прийшла зі школи та як завжди пішла обідати. Я рідко рухаю її портфель. Зазвичай, вона сама перекладає книги та зошити. Вона у нас самостійна дівчинка.
Й цього дня, до мене подзвонила мама однокласника Ангеліни й попросила розказати їй яке домашнє завдання, потрібно буде виконати. Оскільки Ангеліна обідала, я сама пішла до портфеля та взяла щоденник.
Та коли ставила портфель на місце, побачила декілька купюр. Сума була трішки більша, а ніж я зазвичай їй даю для кишенькових витрат. Я відразу здивувалася: звідки у моєї доньки появилися ці кошти.
Я вирішила запитати…
Спочатку, вона не хотіла розказувати, але згодом все-таки розповіла. Як виявилося, вона відкладала собі на гітару. Адже, дуже полюбляє грати на ній й мріяла про неї. А у нас з чоловіком просити грошей не хотіла. Оскільки думала, що ми заборонимо чи виникне ще якась причина.
Ми з чоловіком були не проти. Тому через місяць, на день народження доньки, подарували їй гітару її мрії.
