Зараз, багато батьків не можуть пояснити дитині, як себе поводити, що доречно робити, а що ні.
Так, лізти у виховання чужих дітей у мене немає права. Але коли ці діти порушують мій особистий простір, роблять шкоду й думають, що їм усе можна то це переходить усі межі.
Перша історія, про яку мені хотілося б розповісти трапилася не так давно. Пішла я в супермаркет й там бачу таку картину:
“Дівчинка розкидає товар із прилавок, таким чином псує продукти. А її мати навіть й не думає цьому завадити.
Консультант супермаркету підійшов до матері й попросив, щоб вона пояснила доньці, що так робити не можна. На що йому мати дівчинки, відповіла:
– Вона ж ще дитина! Майте совість, як будете мати своїх дітей то їм розказуйте, що правильно, а що ні.
Після цього, я та ще декілька людей теж під’єдналися й стали на захист консультанта. Адже, жінка справді не права. Й дівчинка поводила себе дуже не чемно, що заважало покупцям та працівникам.
Після того жінка вийшла із магазину, так нічого й не купивши. Але за те її поставили на місце.”
Наступна історія трапилася в поїзді. Я їхала в інше місто й вирішила поїхати потягом, а не автобусом. Тут дітей було двоє: дівчинка та хлопчик. Вони кричали, шуміли, розкидали речі по всьому поїзді. Та не тільки свої, а й речі інших пасажирів.
Мати ніяк не діяла, весь цей час вона спокійно базікала по телефоні.
Тим часом ситуація загострюється, пасажири голосно обурюються й просять жінку заспокоїти своїх дітей.
Згодом, ця дівчинка порозкидала речі однієї молодої дівчини. Дівчині десь двадцять один рік. Вона попросила, щоб жінка заспокоїла їх. Але мати ніяк не реагувала. Тому ця дівчина, підійшла до неї й витрусила все із сумки матусі прямо на підлогу і зі словами «ну я ж теж чиясь дитина» спокійно піднялася на своє місце, а матуся побігла скаржитися провіднику на свавілля і ненормальних попутників.
Але на її скандали ніхто не звертав уваги. Адже, усі бачили: хто насправді винен. Потім, жінка заспокоїла своїх дітей. Й вони уже їхали спокійно.
Також була історія, як хлопчик розкидав їжу по всьому кафе. Він теж був всього лиш дитиною. Але тоді його мати після зауваження офіціанта, заспокоїла сина.
А ще одного разу дівчинка пролила на мене томатний сік. Й ні дівчинка, ні мати не вибачилася. А її мати взагалі влаштувала скандал, що це я винна.
Таких ситуацій є ще дуже багато. Справді, це так не красиво й безвідповідально. Чому матері думають, що їхні діти святі і їм усе можна?
Ми ж усі чиїсь діти, але ж не усі дозволяють так себе поводити.
