У студентські роки, коли мені було дев’ятнадцять років, я познайомилася з хлопцем. Ми навчалися в одному тому ж самому навчальному закладі, але на різних факультетах та курсах. Він часто проявляв до мене знаки уваги та старався мені сподобатися.
На цей період я була на третьому курсі, а він на четвертому, уже закінчував навчання. Тарас мені дуже подобався, він дуже чуйний, розумний та щирий хлопець. Ми проводили прекрасно час: разом подорожували, відвідували різні цікаві місця, а інколи любили просто побути на самоті та розмовляти про все на світі. Я думала, що він зі мною повністю відвертий. Але як виявилося це не так.
З ним мені було комфортно проводити час. Зустрічалися ми п’ять років та він вирішив зробити мені пропозицію руки та серця. Це був незабутній вечір, я звичайно ж погодилася.
Одружені ми уже дванадцять років, живемо душа в душу, але у нас ще немає своїх дітей. Я не розуміла чому, “можливо він мене не кохає?” – думала я. Чому ж тоді не хоче зі мною дітей.
Оскільки, мені уже тридцять шість років, скоро буде уже пізно. Я часто запитувала, що не так, чому він не хоче мати зі мною дітей. Тарас завжди змінював тему або шукав різні причини, наприклад: “Зараз не той час, немає можливості.”, “Ми ще не готові.”, “Ще рано.” та інші схожі причини.
Одного вечора ми посварилися на цю тему, оскільки я розуміла що час йде та відкладати немає коли. Та потім, Тарас мені розповів що він безплідний. Він дізнався уже коли ми були одружені, боявся казати тому що думав, що я покину його.
Мені стало так соромно за себе, що я так давила на нього. Я усе зрозуміла, оскільки він в цьому не винен. Тільки було б краще якби він це раніше мені розповів.
Ми вирішили усиновити хлопчика з дитячого будинку. Тарас є хорошим батьком та прикладом для нашого сина. Я вважаю, що не рідних дітей не буває. Ми дуже полюбили Сашка, що думки про те що хлопчик є не рідним навіть не було. Ми любимо його як рідного, усім серцем.
Сашко росте слухняним хлопчиком, у школі йому більше вдаються біологічні науки. В майбутньому хоче стати лікарем. Також, полюбляє грати у баскетбол та часто бере участь у різних змаганнях з баскетболу, біологічних та хімічних наук.
Ми з Тарасом більше не сваримося та розповідаємо одне одному все відразу. Не приховуйте від своїх близьких свої переживання. А розповідайте та підтримуйте одне одного. У кожній ситуації можна знайти компроміс та розв’язувати цю проблему разом. Це краще ніж усе тримати в собі. Відвертість — це одна з найкращих рис людини. Вона зближує та дозволяє краще зрозуміти людину та отримати розуміння взаємно.
Не будуйте між вами бар’єри, а на оборот руйнуйте їх.
