Не так давно я відкрила свій невеликий ресторанчик. В ньому немає надзвичайних розкішних інтер’єрів, шалених тематичних задумок чи ще якихось пречудних вигадок, але я вклала в нього свою душу, хотіла, щоб він був максимально комфортним та домашнім, щоб в ньому були постійні клієнти, які були на одній хвилі зі мною.
Персоналу у мене поки що небагато, але у нас дружня команда, кожен прекрасно виконує свою роботу. Ніколи не було нарікань чи конфліктів з боку клієнтів.
Особливо я пишаюся своїм шеф –кухарем. Людмила дуже смачно готує, а ще вона надзвичайно пунктуальна та охайна, не розумію, як таку перлину могли не помітити раніше. Я спробувала всі страви з нашого меню в її виконанні – вони божественні.
Одним словом справи йшли вгору і це не могло не тішити.
Що до мене – я була адміністратором, хотіла бути членом колективу, аби бачити проблеми зсередини і зразу ж ліквідовувати їх.
Сьогодні дощило весь день, напевно, тому людей в закладі було небагато. Десь за півтори години до закриття ресторану зайшла жінка. Їй на вигляд було років тридцять. Одягнена дуже стильно та зі смаком, у неї була гарна зачіска, зібрана в пучок, легкий акуратний макіяж, дорогі сумка та годинник.
Жінка на кілька секунд затрималась біля входу, оглянула все швидким поглядом з ліва на право і обрала один з найменших столиків – на одну персону. Поява такої забезпеченої гості дуже мене потішила. Я тримала пальці на руках схрещеними і думала: «Хоч би їй все сподобалось».
Жінка сіла за столик, а офіціант приніс їй меню. Вона чемно подякувала та розпочала уважно вивчати кожну позицію. За кілька хвилин вибір був зробленим. Жінка замовила свіжовижатий гранатовий сік, салат з морепродуктами, запечену рибу з гарніром, чізкейк та подвійне еспресо.
В цей момент я здивувалася: «Як така струнка жінка може стільки з’їсти?!»
Вона чемно зачекала поки принесуть першу страву, і приступила до вечері. Я слідкувала за кожною її мімікою, і мені здавалось, що вона задоволена і все смачно. Тоді я трохи розслабилась, та побігла до Люби аби поділитись приємними сподіваннями.
Не пройшло і хвилини, як в залі зчинився крик. Я швидко прийшла на голосні звуки. Ця сама відвідувачка кричала на все горло і щось тикала пальцем офіціанту. Я була вже поряд:
-Пані, яка причина Вашого невдоволення?
-Що? Невдоволення? Та це жахливо, я мало не повернула всю вечерю тут, на місці. Що за антисанітарія у вас. Я знайшла у своїй страві жмут волосся.
Мене кинуло в жар: «Що? Волосся? Та не може бути? В нас з цим дуже строго, я попереджала всіх працівників про зібрані коси та головні убори. Це одне з найголовніших правил у нашому закладі. Я особисто контролюю, щоб всі його дотримувалися.»
-Це якесь непорозуміння. В якій страві ви знайшли це?
-Ось воно, як декорація лежить на шматку риби, як це взагалі можна було подавати?
Ми з офіціантом остовпіли, довжелезний чорний шматок волосся справді лежав на рибі. Та ще більш дивним було те, що частину страви жінки таки з’їла. «Як це? Невже вона його не бачила раніше? Невже його не бачила офіціант – Юля?»
-Я не буду платити за цю огиду! Ви мені споганили весь вечір! І взагалі все було несмачним: салат пересолений, а сік наче з гнилих гранатів! Я вечеряла у вас вперше і востаннє!
Після такого розгрому, ми з Юлею стояли як вкопані і не могли промовити ні слова, звичайно, що оплату в жінки ми не взяли. Та волосся не давало спокою, варіант того, що відвідувачка могла його підкинути я – виключила, адже вона блондинка, і Юля стверджувала, що його не бачила, коли подавала страву, а волосся у неї руде, у нас була лише прибиральниця з чорним волоссям, але набагато коротшим, та й вона не була на кухні в момент приготування.
Карти розкрила моя нова робітниця, вона до недавно працювала в іншому закладі, і звільнили її саме через цю мадам. Жінка просто підкинула волосину в страву і сказала, що це офіціант, а дівчина на жаль мала волосся дуже підхожого кольору. Адміністратор не стала розбиратись і аби не псувати репутацію закладу в ту ж хвилину звільнила працівницю. З того часу ми більше не бачили цієї відвідувачки, та це було на щастя. Підлість завжди вернеться до того, хто її робить!
