Я вийшла заміж 12 років тому. Загалом, у нас хороша сім’я. Підтримуємо добрі стосунки з родичами (моїми та чоловіка). Але останні декілька років, мій чоловік поводиться дуже некоректно по відношенню до мене та наших дітей. Він, практично з кожної зарплати, дає кругленькі суми своїй сестрі. На мої обурення відповідає так, що він старший брат і це його обов’язок. Я розумію, що допомагати рідним потрібно, але ж не постійно і не в такій кількості.
Аліна (так звуть сестру), проживає з чоловіком та сином у власній квартирі. Обоє працюють. Виникає питання: яка може бути допомога від нас? При тому, що ми виховуємо двох дітей. А тому витрат у нас значно більше. Аліна просто звикла, що мій чоловік, наче мільйонер, при будь-якій проблемі покриває її борги. Вона полюбляє жити, як то кажуть, “на широку ногу”. Купує дороге взуття, одяг. Може спокійно набратися позик у різних фірмах. Ну а потім, телефонує брату, який вкотре її виручить.
Вчора, чоловік прийшов додому і сказав, що ми їдемо в гості до сестри на шашлики. Я погодилась, а потім побачила кругленьку суму, відкладену в конверті.
Мене це все приводить в стан обурення! Я отримую хорошу зарплату, чоловік – також. Маємо двох дітей шкільного віку. І що? Перебиваємось з копійки на копійку. Бо коли потрібно терміново щось оплатити (комунальні, одяг, чи ще щось), у нас як завжди не вистачає грошей. Як так можна? Це постійні стреси і сварки. При тому, що я розраховую бюджет на місяць, можна сказати по-копійці.
Можливо, я б також була не проти допомогти своїм родичам. Мамі наприклад. Вона живе сама в селі, будинок старий і потребує ремонту. Пенсія мізерна. Але я не маю такої змоги, бо не вистачає нам самим. Моя мама розуміє це і ніколи, навіть не натякає на те, що їй потрібна допомога. У нас діти того віку, коли потрібно більше вкладати в їх розвиток. Гуртки, додаткові уроки, репетитори. Плюс, я мрію відкрити їм депозит на навчання. Але як можна щось планувати на майбутнє, якщо ми не можемо відкласти на відпочинок?
Я пропонувала йому поговорити з сестрою, та й сама хотіла, але він наче скаженіє і не дозволяє мені навіть зачіпати з нею цю тему. Про її чоловіка взагалі мовчу, в нього своєї думки немає. Хоча я намагаюсь донести йому, що гострої потреби в фінансах у Аліни немає. Чому ми маємо економити,коли вона шикує?А я працюю майже без вихідних.
Мені хочеться жити як нормальній людині. Приходити додому з гарним настроєм і бути впевненій у завтрашньому дні. Хочеться їздити на відпочинок (хоча б 1 раз на рік). Може він бачить в мені просто робочу силу? Не жаліє зовсім. Бо виходить, що його сестра важливіша, а я так, обійдусь, походжу ще рік в старому пальто.
Дуже сумно, що моїх старань ніхто не цінує. І діти чують наші сварки, потім зачиняються в кімнаті, не хочуть говорити. А він ще й скидає вину на мене, себто я не вмію планувати бюджет, тому ми не можемо щось купити. Чесно, я не розумію, як маю з ним говорити і як взагалі зберегти сім’ю в цій ситуації?
