Я виховую дітей одна. Це було моє рішення, адже мій колишній чоловік Дмитро дуже погана людина. Він зраджував мені декілька років, поки я сиділа з нашими дітьми.
У мене є сестра молодша Даша, вона завжди намагалась бути схожою на мене, тому саме із нею весь цей час зустрічався Дмитро. Я дізналась це спершу від мами, спочатку не вірила їй, бо не думала, що таке дійсно може статись. Але коли на власні очі побачила їх у нашому ліжку, викреслила цих двох зі свого життя.
Я пішла з гордістю, забравши у нього дітей, спочатку він намагався якось поновити своє батьківство, бо, як усі знали, моя сестра не могла мати дітей, а наші були їй як рідня, тому судилися ми за це дуже довго. Але все ж я настояла на свому і забрала дітей.
Пройшло декілька років, і одного дня я приходжу в гості до мами, а там маленьке немовля лежить. Я не зрозуміла спочатку, але потім вона мені пояснила, що це дитина моєї сестри та колишнього чоловіка. Вона просто приїхала до мами й залишила їй дитину, бо, мовляв, немає часу на виховання. Чесно тоді я нічого не розуміла, адже всі добре знали, що дітей вона не може мати.
Про пологи також ніхто нічого не говорив, навіть для мами це був сюрприз, адже цю дитину бачить вперше. Звичайно, це немовля вони всиновили. Але я не розумію навіщо, адже часу на дітей у Дмитра та сестри немає, а мама вже надто стара, щоб з немовлям няньчитись, поки ця парочка десь гуляє.
