Одного літнього вечора, коли я поїхав у іншу країну для подорожі, я зустрів милу дівчину. Разом ми гуляли по красивій Франції та любувалися її красою. Й не помітили, як закохалися одне в одного.
Мар’яна розумна красива та надзвичайна дівчина. З великим та добрим серцем. Нам разом було так добре, що я забував про все. Нас не цікавив якийсь матеріальний статус, звідки ми та інші схожі речі. Ми лиш хотіли насолоджуватися моментами, які ми проводимо разом.
Тиждень до вильоту в Україну, я потрапив в аварію й поки був реанімації не зміг подзвонити до Мар’яни й не міг підняти дзвінок. Вона подумала, що мені більше не цікава й сама полетіла до України.
Ось так наші шляхи роз’єдналися. Номер телефону я мав лише французький, не міг додзвонитися, а у яке місто вона поїхала теж не знав.
Я довго шукав її, але ніяк не міг знайти. Адже, знав лише її ім’я, зовнішність та милий характер. Через деякий час, я звик без неї, але почуття були все ж ті самі.
Але доля все-таки звела нас…
Сам я із Києва. Народився у Дніпропетровську, а згодом переїхав у столицю, щоб збудувати кар’єру.
Ось поїхав я до друга у Львів. Це прекрасне місто зі своїми традиціями та зі своєю атмосферою. Зайшов я супермаркет, вибирав продукти й побачив, що плаче дівчинка. Їй було десь чотири рочки. Була справжньою красунею. Я підійшов та дізнався, що її звати Анастасія й вона загубилася. Прийшла з мамою, задивилася на іграшки й не помітила, куди мама відійшла. Ми з дівчинкою підійшли до охоронця й він сказав, що нещодавно підходила жінка, яка шукала дівчинку. Можливо це вона.
Охоронець подзвонив до жінки й повідомив, що дівчинка найшлася. Підійшла жінка й моє серце завмерло.
Це була вона…
Любов всього мого життя.
Ми пішли у кафе почали говорити. Я подумав, що у неї уже сім’я. Але виявилося, що ні. Вона так же само любила тільки мене й дуже скучала.
А ця дівчинка, виявилася моєю донькою.
Я безмежно був щасливий, що в один день зустрів двох найдорожчих мені людей. Мар’яна з Анастасією переїхали до мене й тепер у нас красива й дружня сім’я.
А також у донечки скоро буде сестричка або братик. Ми щасливі, що нарешті нас доля знову звела.
