Я одружився досить рано, у 19 років. У шлюбі 7 років. Познайомився з майбутньою дружиною ще в школі, відтоді завжди разом.
Живу з коханою у приватному будинку її батьків. Є два поверхи, тому місця вистачає усім. Тесть взагалі став моїм кращим другом: вислухає, дасть пораду, поділиться досвідом. Золотий чоловік.
А от теща… Не сподобався я їй ще з першого знайомства перед весіллям. Вона вважає, що я хочу відібрати у неї доньку. Тому налаштовує мою дружину проти мене. Наче я хочу звести її зі світу, нічим не допомагаю, коли вона просить. Віднедавна переконує доньку, що я щось підсипаю їй у їжу, бо почала погано себе почувати. Навіть тесть намагається захищати мене перед своєю дружиною, але його вона не слухає.
Після одруження ми з дружиною орендували квартиру. Прожили у ній пів року, доки теща не почала щодня надзвонювати, що скоро помре. Дружина перелякалася, тому ми вирішили переїхати жити до її батьків, аби доглядати за мамою.
Тоді теща влаштувала мені «солодке» життя. І це роблю не так, і те не так. Намагалась навіть звести доньку із сусідом, лише б вона мене покинула. Та моя дружина вірна, тому лише посміялася з цього. Тесть хоч і на моєму боці, але боїться щось перечити своїй дружині. Так і живемо.
Нещодавно дружина повідомила, що при надії. Цього моменту ми дуже довго чекали, тому щастю не було меж. Але теща й цю ситуацію зіпсувала. Каже, що я буду поганим батьком, що я не пара її дитині, що у мене руки не з того місця ростуть. Добре, що у мене спокійний темперамент. Поки мовчу і не огризаюся, щоб не створювати зайвий стрес для дружини.
Не знаю, що робити далі. Жити поруч із тещею вже нестерпно. Дружину покинути не можу, бо люблю її. Переїхати у орендовану квартиру теж не можемо, бо дружина боїться покинути матір.
Що б ви зробили у цій ситуації?
