“Та й що з того, це не хвороба, від вагітності ще ніхто не помеr. Ось жінки і вдома народжували і нічого, далі живуть, і здоровими були, і мудрими, і повагу мали”

Сьогодні зранку, я, як зазвичай їхав на роботу автобусом. Зранку в час пік, коли всі їдуть на роботу, сюди дуже важко пропхатися. Вільних місць, відповідно теж ніколи немає. Зайшовши в задні двері автобуса, я побачив вільний поручень та вхопився за нього. Трохи з заді від мене сиділа молоденька дівчинка, яка от-от має народити й щось писала у записнику.

Тут автобус зупиняється, знову зупинка. В салон входить чоловік, років так під сорок, не акуратно одягнений, а в погляді вже читалося його невдоволення.

З таким виразом обличчя чоловік розштовхує всіх, хто стояв перед ним і опиняється прямо біля мене. Я здивувався, коли це побачив і вже був дуже збентежений його манерами поведінки. Не встигнув він підійти ближче, як не дуже приємний аромат роздався на весь автобус. Виявляється йому не вистачило місця, він всіма силами намагався зрушити мене з місця, штовхаючи мене та стаючи на взуття. Не боляче, але дуже неприємно

Я старався абсолютно не реагувати, але чоловік заспокоїтись не міг, знайшов іншу жертву – молоду вагітну дівчинку.

“Що ж це за люди такі пішли, тебе, напевне, в лісі виховували, раз ти не знаєш, що старшим місце потрібно уступати”.

З іншого боку від дівчинки сидів старенький, сивий дідусь. Слова цього чоловіка його зачепили та він заступився за молоду дівчину.

“Так хіба тобі не стидно, ти що, не бачиш, що їй вже скоро народжувати?”

Після цієї фрази чоловік розізлився:

“Та й що з того, це не хвороба, від вагітності ще ніхто не помер. Ось жінки й вдома народжували й нічого, далі живуть, і здоровими були, і мудрими, і повагу мали”

Але дідусь не поступався:

“Я бачу ви добре обізнані, ваша дружина, напевне, вдома і народжувала. Нічого, переживете. ”

У чоловіка не знайшлося відповіді на останню репліку дідуся, і він нарешті замовчав, а дідусь з усмішкою вийшов з автобуса.

Після цього в автобусі панувала тиша

Оцініть статтю
“Та й що з того, це не хвороба, від вагітності ще ніхто не помеr. Ось жінки і вдома народжували і нічого, далі живуть, і здоровими були, і мудрими, і повагу мали”