Є у мене близька подруга Вероніка. Вона мила, щира та відверта у спілкуванні. З нею дуже приємно спілкуватися, адже вона є цікавою та розумною. Та й на вигляд, вона справжня красуня: середнього зросту, зеленоока та з ямочками на щоках.
Познайомилися ми ще у студентські роки. Разом навчалися, а згодом орендували квартиру вдвох. Уже пройшло декілька років, а наша дружба така ж близька, як і була раніше.
Вероніка уже має чоловіка та нещодавно народила маленького синочка. Її чоловік веселий та турботливий.
Познайомилися вони у соціальній мережі та зав’язалося у них хороше спілкування. Сподобалися одне одному та почали зустрічатися.
Вероніка та Роман гармонійно дивляться разом та дуже кохають одне одного.
Чоловік завжди піклується про свою кохану. Завжди влаштовує різні креативні побачення, вони подорожують разом, робить різні сюрпризи для Вероніки й готовий зробити усе задля її щастя та комфорту.
Пара була дуже рада появі їхнього синочка на світ. Вони довго чекали на його народження та вже встигли полюбити його всім серцем.
У Романа є сестра Софія. Вона полюбляє лізти у чужі стосунки й стосунки її брата, не виняток. Часто плете якісь інтриги, наговорює на інших та старається усіх посварити.
Ось народився у Вероніки та Романа, синочок. Коли дитина новонароджена ще важко зрозуміти на кого вона схожа. Адже в такому віці усі діти на одне лице.
Але сестрі чоловіка здалося, що хлопчик не схожий на її брата. Й почала казати братові, що: “Можливо це не твій син? Адже, зовсім на тебе не схожий? Напевно Вероніка тобі зраджувала.”
Після цих слів, Роман посварився із сестрою та тепер вони не спілкуються. Вероніка теж не бажає продовжувати з нею спілкування й образилася на її слова.
