Моя бабуся – ветеран війни. Ще з тих часів у неї прихоплювало спину. І чим далі, тим гірше. А на старість років-хоч зовсім з ліжка не вставай. Дідусь за нею скільки міг ходив, а потім зовсім погано стало. Але бабуся ніколи не падала духом. У неї було гарне почуття гумору. На всі біди примовками та анекдотами відповідала. І самогонкою сама себе натирала, і зовні і всередині, само собою. Тепер їй трохи легшає. Загалом злягла вона зі спиною в черговий раз. І як на зло нікого поруч немає. Навіть води нікому принести з колодязя. Бабуся вирішила полежати ще годинку і спробувати вийти з дому, та дівчинці сусідській покричати, щоб водички свіжої принесла.
Сусіди теж з гумором були. Їхній собака – Артос. Бичок – Партосом назвали. Ну а порося з’явилося – Арамісом нарекли. Ось три мушкетери. А тут диво! Внук Сергій бабусю провідати приїхав, ну і допомогти в разі чого. Бабуся аж просльозилася на радощах. Ну куди ж без жартів? Бабуся-то вже в гуморі була. І внуку прямо з порога- в лоб питання:
-Відгадай, внучку, хто у нас в селі найсексуальніша жінка?
-Хто, бабусю?
-Я. З ліжка не вилажу. Не те що молодь. Хоп-хоп по швидкому і побігли. Ніякого смаку!
Сергій засміявся, підхопив відра і до колодязя по воду побіг. А до колодязя далеченько – десь метрів триста по вузькій стежині. Сергій вирішив кілька разів сходити, побільше води бабусі наносити.
А по стежці бичок сусідський, Партос, на прив’язі прогулюється. По обидва боки трави по пояс. Ось Партос і бродить, наскільки мотузка дозволяє, більш соковиту траву вибирає. Сергій з коромислом йде, Партос дорогу поступиться і проводить її. Він вже і увагу на бичка звертати перестав.
Другий, третій раз Сергій сходив. Ще пішов. Тягне на коромислі повні відра, про своє думає. Партос-мушкетер йому стежку переступив, та й каже слідом людським голосом: «Може допомогти?» У Сергія аж коромисло з плечей злетіло. А бичок засміявся людським голосом. У Сергія коліна чи то від страху, чи то від води холодної підігнулися. А з трави густий і високою другий, собака Артос піднімається. Гавкає і Сергію лапку подає. Сусідська дівчинка аж залилася сміхом у траві. Виявляється, це вона нишком сиділа і замість тварин говорила.
Добре коромисло далеко лежало. А то дісталося б їй від Сергія. Дівчина вибачилася і напекла всім пирожків на тиждень вперед.
Ось так Сергій в казці побував, а у баби з’явилася нова байка.
